31 липня у селі Сад Сумського району на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН представили майже 90 сортів озимих культур. Також фермери й науковці обговорювали сучасні технології вирощування та перспективи української селекції.
Юрій Безкоровайний працює комбайнером 15 років. Чоловік каже: сьогодні його завдання — обмолотити демонстраційні посіви озимої пшениці, щоб визначити врожайність кожного сорту. Але працювати на Сумщині стає дедалі важче.
Юрій Безкоровайний під час роботи на полі. Суспільне Суми
«З 1972 року ця техніка, але знаходимо вихід зі становища, доладовуємо і запчастини знаходимо. Потрапляли під обстріли: «шахеди» прилітали — у посадку ховатися бігли».
За словами наукової співробітниці відділу землеробства Олени Шевченко, під час заходів на День поля аграрії можуть порівняти сорти різних селекційних установ, оцінити їхню врожайність і підібрати насіння для власних господарств.
Поле у Сумському районі. Суспільне Суми
«У 2025 році ми посіяли 89 сортів. З них представлено 71 сорт — озимої пшениці. Також ми представляємо в цьому році сорти озимих тритикале, жита і ячменю. Щодо пшениці, яку ми вже обмолотили, непогані результати показує інститут землеробства. Пристойні пшениці — Краєвид, Вікторія Поліська, Любітто».
На День поля цьогоріч приїхали близько 20 аграріїв. Заступник директора господарства із села Горобівка Білопільської громади Олексій Рудяк говорить: такі зустрічі допомагають обмінюватися досвідом і знаходити перспективні сорти для вирощування.
Озима пшениця. Суспільне Суми
«З інститутом ми співпрацюємо давно. У нас є їхні сорти Краєвид та Богдана. А тепер треба купити щось з одеських ранніх».
Нині Інститут Північного Сходу Національної академії аграрних наук України співпрацює із близько сорока господарствами, говорить заступник директора з наукової роботи Микола Собко.
«Господарства щорічно або через рік насіння озимини або інших культур купують. Все залежить від того, який насіннєвий матеріал господарник купив. Супереліта — два роки він може користуватися цим сортом. А якщо придбав еліту — рік. Якщо репродукцію: виростив — продав і знову купуй. І так практикують господарники».
Водночас, додає Микола Собко, аграрії працюють у складних економічних умовах через високу вартість добрив, пального та низькі закупівельні ціни на зерно.
Микола Собко, Катерина Іваненко. Суспільне Суми
«Засмучує політика вартості ресурсів, які вкладаються в технологію рослин. Ціна однієї тонни мінеральних добрив не найкращої якості — 40 тисяч за тонну. А тонну озимої пшениці нині, враховуючи ситуацію з пальним, і за 6000 не хочуть купувати».
Нині на Сумщині середня врожайність пшениці коливається від 56 до 60 центнерів з гектара, за даними Олександра Маслака, директора обласного департаменту агропромислового розвитку.
Збір урожаю. Суспільне Суми
«Це прийнятний показник, враховуючи і економічну ситуацію, і ті затрати, які були понесені при вирощуванні даного врожаю».
