Чи багато людей у нашому місті, почувши сигнали повітряної тривоги, прямують до найближчого укриття? На жаль, часто ми забуваємо, що йде жорстока війна…
Тетяна Петрівна зі своїми дітьми переїхала до Шостки з прикордоння – селища Зноб-Новгородське, яке ворог постійно обстрілює. Її чоловік загинув місяць тому. Він зайшов у гості на каву і почався обстріл…
«Моя дитина 9-річна, сидячи у льоху, сказала таку фразу, яку я ніколи в своєму житті не забуду: «Мамо, ви в своєму житті хоча б щось бачили, ви хоч трохи пожили, а я в своєму житті не бачив нічого. Тому я жити хочу!», – розповідає наша співрозмовниця.
Вона здивована, що у нашому місті, коли лунає сигнал тривоги, люди часто не реагують. «… В країні йде війна і може бути на рахунку кожна секунда. Люди добрі, прошу вас, якщо ви чуєте звук сирени, якщо ви чуєте сигнал «Повітряна тривога», будь ласка, не ігноруйте його, пройдіть в укриття. Це збереже життя вам та вашим дітям!», – говорить Тетяна Петрівна.
Подробиці – у сюжеті
