Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності – свято, яке символізує єдність нашої держави. Дата пов’язана з проголошенням Акта Злуки у 1919 році, що об’єднав Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку. Сумщина стала одним із важливих осередків українського відродження, де місцеві жителі активно боролися за національну ідентичність. Як мешканці регіону боролисяза відродження України і яку ціну за це заплатили – дізнавалися журналісти MistoSumy.
Ми поспілкувались із Оксаною Якущенко, викладачкою історії Машинобудівного фахового коледжу Сумського державного університету, яка розповіла важливі моменти для Сумщини того часу.
Час змін
Український прапор у руках, портрет Шевченка та гасло «Хай живе вільна Україна» – так у далекому 1917 році жителі Сумщини виборювали право на українську державність. Революційні події початку XX століття розбудили прагнення до національної ідентичності та соборності, яке, попри десятиліття радянської окупації, живе й досі.
«Мало хто знає, але Сумщина відіграла особливу роль у становленні української державності на початку минулого століття. Наш край став одним із осередків українського відродження, де національна ідея знайшла надзвичайно потужну підтримку», – розповідає Оксана Якущенко, викладачка МФК СумДУ.
1917 рік став переломним для регіону. В усіх населених пунктах Сумщини почали відкриватися осередки «Просвіти», розвивався український театр, а містяни виявляли неабиякий інтерес до козацької спадщини.
Мітинг на Сумщині. Фото: з фондів Сумського обласного краєзнавчого музею
«Цей період можна назвати справжнім українським ренесансом на Сумщині. Люди масово долучалися до українського руху, вивчали рідну мову, історію, традиції,» – підкреслює викладачка.
Особливо показовим, на думку Оксани Якущенко, є той факт, що під час виборів до Установчих зборів проукраїнські партії отримали на Сумщині найбільшу підтримку.
Культурне життя регіону того періоду також було насичене українським духом.
«У Сумах жив і творив видатний письменник Олександр Олесь. Його вірші про Соборність та українську революцію надихали багатьох. Що цікаво – він не лише писав про боротьбу, а й сам став до неї, воюючи під Конотопом у складі ветеринарних військ», – розповідає викладачка.
Ціна спротиву
Мітинг на Сумщині. Фото: з фондів Сумського обласного краєзнавчого музею
Найтрагічнішими для Сумщини стали події грудня 1918 року. Більшовицька окупація принесла справжній терор. Особливо моторошною є історія розстрілу трьох студентів-колядників у різдвяний ранок біля Пантелеймонівської церкви. Один із більшовиків став ногами на груди вбитого юнака і виголошував революційні промови. Це був справжній акт залякування місцевого населення.
Багато активістів та заможних людей були змушені покинути місто через спеціально організовані «гуманітарні коридори». Коли 22 січня 1919 року в Києві проголошували Акт Злуки, Сумщина вже була під більшовицькою владою. Це стало початком довгого періоду окупації, який тривав аж до 1991 року.
Народжений на Сумщині Тризуб
Особливу роль Сумщина відігралала й у створенні символів української державності.
«Мало хто знає, але наш земляк Василь Кричевський створив державний герб – Тризуб, який був затверджений наступного дня після проголошення Акту Злуки».
Соборність як єдність душ
«Сьогодні, коли ми знову боремося за цілісність нашої держави, важливо пам’ятати, що Соборність – це не просто про об’єднання територій. Це про єдність душ, про спільну боротьбу за свободу, про готовність допомагати одне одному. Волонтерська діяльність сумчан, самовідданість наших захисників та захисниць на фронті – це сучасний прояв тієї самої соборності, за яку боролися наші предки», – підсумовує Оксана Якущенко.
Анастасія Демченко Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
