«Це перший ешелон, який приймає ворога». Як екіпаж ППО на Сумщині полює на російські дрони

Екіпажі 103-ї бригади територіальної оборони щодня виходять на чергування біля кордону, щоб перехоплювати російські безпілотники ще на підльоті. Як не пускають російські цілі углиб країни та які особливості роботи у протиповітряній обороні, пілоти перехоплювачів розповіли Суспільному.

Екіпаж протиповітряної оборони 103-ї бригади ТрО заступив на чергування. Вони — перші, хто зустрічає російські безпілотники у Сумській області, каже пілот перехоплювачів на позивний "Чіп".

"Наша мала ППО бригадна — це перший ешелон, який приймає ворога. Після нас вже значно менше роботи залишається для великої ППО".

«Чіп». Суспільне Суми

На цьому рубежі перехоплюють левову частку цілей, які тільки залітають на українську територію, далі летить значно менше, говорять бійці.

"Перебуваємо безпосередньо перед російським кордоном. Ми збиваємо не лише «шахеди», також збиваємо засоби, як росіяни називають «тактичної дії». Це можуть бути FPV-дрони, «молнії», «ланцети»", — каже "Бармен".

«Бармен». Суспільне Суми"Все чергування — це по суті така напруга очікування і відповідальності перед країною. Щоб не впустити ціль, яка пролетить через зону нашої відповідальності далі", — розповідає військовослужбовиця "Тера".

«Тера». Суспільне Суми

На робочій позиції екіпаж розгортає та налаштовує обладнання для роботи.

"Засобів у нас багато. Усі вони цікаві. Одним з основних засобів роботи нашого підрозділу є такі борти, як Sting від виробника «Дикий шершень». Дуже гарно себе рекомендують, мають швидкість близько 300 км/год та доволі великий запас робочої відстані. «Дикі шершні» — молодці, присилають вже нам повністю налаштований дрон, але ми трошки вносимо свої корективи, котрі потрібні для нашої роботи", — зазначає "Бармен".

Український зенітний ФПВ-дрон-перехоплювач Sting — альтернатива зенітним ракетам, говорить "Бармен". Його робоча висота — 5 тисяч метрів.

"Найскладніше, в принципі, це, напевно, опановувати себе під час заходу на ціль, не панікувати і стресостійкість. Перечікувати ці всі атаки і доводити роботу до кінця нормально", — каже "Чіп".

«Чіп», «Тера» та «Бармен». Суспільне Суми"Це відчуття, коли ти дуже довго стараєшся, проходиш школу, вчишся на це, коли практикуєшся, виходиш на перші польоти. І от коли ти стараєшся, певний час не виходить, але коли доходиш до тої своєї цілі, збиваєш — почуття неймовірні. Ейфорія, там взагалі наш екіпаж радів першій цілі, стрибав, скакав, то радості було дуже багато. Це було дуже класне відчуття", — додає "Чіп".

Боєць "Бармен" розповідає про свою першу збиту ціль.

"Це був розвідник, «зала Z-16». Ми за нею ганялися-ганялися-ганялися. Майже сіла батарейка, але ми її наздогнали і збили. Тоді, звісно, там такі крики були. Той момент, коли в ямі під землею перебувають три дорослих чоловіки, котрі в цивільному житті займалися абсолютно різними справами, один — з Херсонщини, другий — зі Львівщини, третій — із Запоріжжя. І в нас є одна справа, яку ми зробили. У нас — сльози радості, ми обнімалися, цілувалися. Вам розповідаю — в мене аж мурашки пішли, як згадую, то дуже круто".

«Бармен». Суспільне Суми

"Бармен" — з Нової Каховки на Херсонщині. Розповідає: на початку вторгнення прийшов у військкомат, але його визнали непридатним через стан здоров’я. Понад рік тому мобілізований, після навчання служив у піхоті, потім отримав пропозицію працювати у складі малої ППО.

"Як цивільна людина — вау-ефект був дуже сильний. Тому що все незвично. Ти до кінця не розумієш, як далеко ти є, що біля тебе відбувається, куди треба дивитися, на що треба звертати увагу. Але добре, що я потрапив до досвідчених хлопців, котрі мені все розказали, показали. Перші, мабуть, місяці три-чотири кожна пташка, котра не махала крилами, для мене була небезпекою. Наразі живемо в прекрасний час обізнаності і доступу інформації, нашої внутрішньої інформації, що я можу перевірити, чи є в небі щось небезпечне, чи ні. Наступний момент — прийшов досвід акустичний. Якщо ти чуєш, вже можеш зрозуміти, що то летить. Якщо ми кажемо про «шахед», «герберу» — навіть розуміти, на якій висоті воно летить і в який бік".

Як екіпаж ППО на Сумщині полює на російські дрони. Суспільне Суми

"Тера" — зі Львова. До війни займалася рекламою і соцмережами. Каже, у війську звикаєш і до непростого побуту, і до високих ризиків, але відповідальність увесь час тримає в напрузі.

"Найскладніше для мене — це коли ми заходимо на ціль, але з якихось причин заходимо невдало, або з якихось інших причин ціль залишається незнищеною, просто уражена — і вона летить далі. Ми не знаємо, де саме буде наступна можливість її збиття, чи вона долетить до своєї точки призначення, чи ні, бо інколи так, ці цілі летять до Києва, інколи ближче. Відповідно, якщо ця дистанція менша, ми могли бути єдиним екіпажем, який збив на цьому напрямку. Якщо нам не вдається, то для мене це, звісно, найскладніше в цій роботі".

Екіпаж 103-ї бригади ТрО. Суспільне Суми

Пілот перехоплювача "Чіп" — теж зі Львова.

"Оскільки моя попередня робота теж була пов'язана з джойстиками, оскільки я тестувальник мобільних ігор, тому, відповідно, з дитинства люблю цю справу. Мені не так-то було вже й важко опанувати джойстики, безпілотники і тому подібне. Ну і оскільки, в принципі, взагалі ця тема заходить зараз уже на перший рівень, тому я завжди хочу бути там, де перші", — говорить він.

Бійці 103-ї бригади ТрО. Суспільне Суми

Є дещо, що в їхній команді поєднує людей різних сфер діяльності і життєвого досвіду, каже "Тера".

"Витримка, бо потрібно дійсно враховувати маневровість цілі, швидкість руху. Краще, умовно, зачекати, пропустити ціль, але щоб знищити її точно, ніж панікувати і підривати раніше від часу свій борт, і, відповідно, ціль залишиться незнищена. Ця робота схожа на полювання або риболовлю: тобі потрібно дочекатися цілі і витримати той момент, коли ця ціль стане твоїм трофеєм".

Як екіпаж ППО на Сумщині полює на російські дрони. Суспільне Суми"Звісно, є якесь емоційне вигорання, психологічне вигорання, фізична втома. Не так все просто і легко, як то здається. Але результат, котрий ти отримуєш, то все перемагає. І знаючи, наприклад, що моя родина живе в Києві і через нашу зону відповідальності також ідуть «шахеди» не тільки на Суми, але і на Київ, розумію, що захищаю не лише Сумський регіон, а й всю Україну", — говорить "Бармен".

Джерело

Новости Сумы