У Харкові поховали 30-річного Микиту Криштопу. Чоловік загинув, рятуючи побратимів. До початку великої війни Микита з родиною проживав у Шосткинській громаді. Він був мобілізований у 2024 році в Шостці.
Микита Андрійович народився в м. Донецьк 11 серпня 1994 року. Ріс добрим, самостійним, слухняним сином та турботливим братом. Навчався в школі, здобув музичну освіту. З 16 років почав працювати, поєднуючи роботу з навчанням у будівельному коледжі. Був старостою групи. Професійно займався важкою атлетикою, неодноразово був переможцем у змаганнях. Микита обожнював готувати та радувати близьких смачними стравами.
Зі своєю майбутньою дружиною Тетяною познайомився у 18 років. Вони планували продовжити навчання, створити сім’ ю, але російська агресія завадила їхнім планам.
У 2017 році виїхали до м. Харків, невдовзі одружилися, і в них народилися донечка Вероніка.
Після масштабного вторгнення сім’ я переїхала до смт Вороніж Сумської області, де мешкали рідні дружини. Микита весь час намагався зробити щось корисне, не цурався ніякої роботи. Він був надзвичайною людиною з великим добрим серцем, дуже любив дружину і донечку, батьків, бабусю, дідуся, з повагою відносився до рідних дружини. Він був настільки чуйним, що міг серед ночі мчати в аптеку за краплями від нежиті, проїхати через все місто за якоюсь дрібничкою. Мовчки вирішував проблеми, варто було про щось сказати. За його чутливою натурою ховалася справжня людина – відповідальна, доброзичлива, смілива, – згадують його радні.
14 липня 2024 року Микита був мобілізований на захист країни у м. Шостка. Здобув спеціальність сапера. Воював на Сумському напрямку, надалі був направлений в Курську область, де неодноразово виконував складні та небезпечні завдання. Під час останньої зустрічі з родиною сказав, що мріє за час відпустки звозити донечку до моря.
12 листопада 2024 року став роковим днем для нього. Після виконання бойового завдання, Микита рятував побратимів під роботою ворожих дронів, отримав важкі поранення не сумісні з життям.
Лише через 16 місяців він повернувся на щиті. Був похований 9 квітня на Алеї Слави в м. Харків.
Нагороджений нагрудним знаком ” За мужність та незламність в боях курського пекла”.
