У 2025 році 18 травня відзначають День пам’яті жертв політичних репресій. Науковцям вдалося встановити близько 20 тисяч імен мешканців Сумщини, яких репресували з 1920 до 1980 років, розповів Суспільному краєзнавець В'ячеслав Артюх. Серед цих людей ті, які померли внаслідок Голодомору, були розкуркулені, зазнали Великого терору та дисиденти й шістдесятники.
До 2008 року в Україні не було окремого дня для вшанування жертв політичних репресій. ЗаснувавУказом від 21 травня 2007 року. його президент Віктор Ющенко — до 70-х роковин Великого терору. З того часу день пам'яті відзначають у третю неділю травня.
Розкуркулення, Голодомор та "Закон про п'ять колосків"
У 1930-х роках селян, які не хотіли доєднуватись до колгоспів, розкуркулювали — їхнє майно вилучали, а самих людей виселяли. У 1932 році запровадили "Закон про п'ять колосків". Буквально кілька колосків теж вважалися колгоспним майном, а за його розкрадання людей розстрілювали.
“У Сумській області найбільше загинуло людей у Недригайлівському районіНині громада., Липоводолинському та Роменському. Наприклад, Піски, Великий Самбір, Капустинці”, – каже В'ячеслав Артюх.
У 1932-1933 роках влада СРСР організувала Голодомор. За ці роки зафіксували понад 57 тисяч записів про смерті у Сумській області.
“Але ж маса смертей не була зафіксована документально. Сільрадам дали вказівку не вказувати смерті від голоду”, – пояснює краєзнавець.
Великий терор
Найбільш досліджене та впорядковане місце пам'яті — Биківня між Києвом та Броварами. За різними даними, тут поховані від 15 до понад 100 тисяч людей.
У Сумах під час Великого терору розстріляли 254 людини, близько 340 відправили у табори, говорить В'ячеслав Артюх.
Зокрема у 1937 році розстріляли Никонора Онацького, додає краєзнавець. Того ж року НКВС розстріляли Йосипа Глазебника та Шмуля Брескіна. У 1938 році — Аарона Лойбмана, Макса Гольдштейна, Лейба Богухвалова, які жили у Сумах. Про це йдеться в Історичному блозі Олени Приймач.
У 1938 році розстріляли і Михайла Бірштейна. У 2023 році у Сумах встановили таблички у пам'ять про загиблих євреїв.
Табличка на будинку Михайла Бірштейна. Суспільне Суми
Реабілітація репресованих та нові репресії
Після Другої світової війни репресії повертаються. У 1953 році Йосип Сталін помирає: “Під час поховання багато людей раділи, їх заарештували. І школярів в тому числі”.
"Радянська влада реабілітовує репресованих, проте Микита Хрущов запроваджує нові", — говорить В'ячеслав Артюх.
До прикладу, у 1957 році засудили Надію Хоменко за начебто пропаганду або агітацію, що полягала в заклику до повалення або послаблення радянської влади. Жінка була вчителькою Капустинської середньої школи. У 1965 році вирок суду було скасовано.
Шістдесятники, дисиденти
Деяких людей засуджували не за політичною статтею № 62 “Антирадянська агітація і пропаганда”, а за кримінальними.
"Наприклад, Юрія Царика, який викладав іноземну мову у педінституті та писав поезію. Навколо нього згрупувалась молодь і зокрема інтелігенція: Геннадій Петров, Микола Данько, Віктор Баранкін, Анатолій Семенюта", — каже краєзнавець.
Радянська влада звинуватила їх у “звіднидництві” та у тому, що начебто утримували "притон" у квартирі.
Юрій Царик. Фото: Вікіпедія.
Також дисидентами були Григорій Хвостенко та Зорян Попадюк — вони разом робили свій перший самвидавівський журнал, часопис – "Поступ". Серед дисидентів і Михайло Осадчий, Петро Рубан, Володимир Затуливітер.
Григорій Хвостенко. Фото з архіву В. Артюха
“Читаючи звіти КДБ бачиш з ким проводились “профілактичні” бесіди – десятки імен сум'ян та жителів Сумщини. До прикладу, у 1966 році у Русанівці на Липоводолинщині серед селян “розкрили” Українську національну партію. Начебто у них були статути й клятви. Частину людей ув'язнили, декого відправили до психлікарень. Цю справу сфабрикували”, – пояснює краєзнавець.
Один з останніх репресованих з Сумщини – поет Григорій Фельдман з Конотопа, каже В'ячеслав Артюх. Чоловіка засудили на 6 років за розповсюдження антирадянської пропаганди.
“Нібито у своїх віршах він критикував радянську владу. Проте для ув'язнення треба було довести, що це не художні твори, а політичні агітки. Викладачі Сумського педінституту таку рецензію надали. Також у кримінальній справі не вказано, проте поет мав бажання виїхати в Ізраїль. Він три роки був у Мордовських таборах”, – говорить краєзнавець.
З 1956 року до 1983 роки було відкрито близько 20 кримінальних справ за дисидентство по Сумщині, говорить В'ячеслав Артюх.
