Був хорошим батьком та хоробрим захисником – так про свого загиблого чоловіка Миколу Немирю розповідає його дружина Ганна. Чоловік уродженець Дніпропетровської області, з 2023 року долучився до лав ЗСУ. Військовослужбовець воював на Запорізькому, Харківському напрямках та брав участь у Курській операції. Воїн загинув 7 серпня 2024 року поблизу Журавки, що на Сумщині.
Зараз дружина Ганна Золотова збирає підписи за присвоєння своєму чоловіку звання Героя України. Більше про захисника розповіла Суспільному.
Микола Немиря народився у селищі Петропавлівка Дніпропетровської області 9 травня 1983 року. Навчався у школі №2, після закінчення 11 класів пішов до Першотравенського ПТУ на машиніста підземного електровоза. Згодом 5 років працював на шахті “Ювілейна”. У 2003 році одружився та переїхав до міста Синельникове, працював на СТО – готував автівки до фарбування. Чоловік дуже любив свою родину, говорить дружина.
“Ми прожили з ним в щасливому шлюбі 20 років та маємо двох дітей – донечку 17 років і сина 11 років. Для мене він найголовніше, що було у моєму житті, він дуже добрий та чуйний, а ще відповідальний. Дуже любив подорожувати, або навіть виїжджати на природу з дітьми. Він був дуже завзятим та наполегливим: все робив своїми руками, навіть якщо він до цього щось не робив, то ніколи не відступав та йшов до кінця, поки не полагодить щось”, – згадує Ганна.
Микола Немиря з рідними. Архівне фото родини
Жінка пригадує, чоловік любив готувати і вчив цьому дітей.
“В нашій сімʼї так вийшло, що вільного часу було зовсім мало, бо потрібно було працювати та виховувати дітей. Працювала на великому заводі добу через добу і йому доводилось наглядати за дітьми, поки я на роботі. Він їх вчив готувати прості страви, бо сам дуже любив це робити. Інколи я навіть ображалась на нього, що він зварив борщ, а не я. Зараз це смішно пригадувати”, – ділиться дружина.
Ще до служби у ЗСУ чоловік допомагав українським захисникам, пригадує жінка: фарбував військові автівки, рив траншеї. У 2023 році чоловіка призвали на службу. Дружина говорить, він проходив навчання на артилериста у Німеччині.
Микола Немиря. Архівне фото
Захисник воював на Запорізькому та Харківському напрямках: “Три дні вони працювали без передиху, бо потрібно було прикривати піхоту та не давати просунутися ближче ворогу. І вони це зробили, вони відбили Вовчанськ. За їх гарну роботу дякував сам президент. І хлопці самі раділи як діти, що відстояли, що не дали прорватися”.
У серпні 2024 року чоловік брав участь у Курській операції. Заисник загинув 7 серпня: "В той день їх закидали авіабомбами і з 6 чоловік залишилось лише двоє. Я дуже пишаюся своїм чоловіком і його побратимами. Всі чотири хлопці нагороджені Орденами “За Мужність” III ступеня посмертно.
Нині лишилося 27 днів до закінчення збору підписів.
