Газета "Білопільщина" — одна з найстаріших газет на Сумщині, заснована 1920 року і до цього часу продовжує видаватися. За яким принципом працюють журналісти, що змінилося з початку заснування і після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в яких умовах доводиться працювати та хто надає підтримку виданню, про це в ефірі Українського радіо Суми розповіла Наталія Калініченко головна редакторка газети "Білопільщина".
Послухати інтерв'ю з Наталією Калініченко можна за посиланням.
Наталія Калініченко. Суспільне Суми
Газета "Білопільщина" — це одна з найстарших, найстаріших сьогодні газет в області. Їй заснували у червні 1920 року. В ті далекі часи вона називалася "Известия Білопольського реввоєнсовета". Ще там через "ять" були надписи. На жаль, у нас не збереглися оригінали цих газет. Тоді всі газети, мабуть, до початку 50-х років, відправлялися по контрольному екземпляру в Центральну бібліотеку імені "Леніна" до Москви.
Газета «Білопільщина» випуск за 10 червня 1920 року. Суспільне Суми
Коли відзначали 50-річчя газети, то був запит в бібліотеку і нам прислали кілька репринтних примірників. Тобто, ми маємо номер 2 за червень, за 10 червня 1920 року, номер 5 і можемо порівняти, що цікавило людей, про що вони писали. І це така пересічна історія, про яку не пишуть шкільні підручники і про яку не пишуть краєзнавці, але вона відображається в газетах, бо принцип будь-якої гіперлокальної газети маленької — це що бачу, про те пишу.
Редакція «Білопільщини» у різні часи. Суспільне Суми
Тобто, там немає таких глибоких аналітичних статей, але що бачу, про те і пишу. Тому цей принцип у нас залишився і, власне, ми його дотримуємося до цього часу.
З того часу змінилося п'ять назв газет, три рази змінилася країна, в якій вона виходить. Уже з 30-х років газета виходила виключно українською мовою. І коли вона почала називатися "За соціялістичні темпи", вона ще писалася «лямпа», соціялізм і так далі, цей правопис був український. І вона з того часу виходить українською мовою. Це перше, що змінилося, і це вже не зміниться.
Газета «Білопільщина» на виставці у Сумах. Суспільне Суми
Сьогодні — це газета "Білопільщина", це назва регіону, це об'єднуюча назва, хоч уже на Білопільщині як таких громад чотири залишилося, але ми все одно працюємо для тих чотирьох громад, які були колись у складі Білопільського району. Звичайно змінилося в газеті багато чого, починаючи з 20-го року, але всі зміни ми порівнюємо до 24 лютого і після 24 лютого 2022.
Наталія Калініченко. Суспільне Суми
До повномасштабного вторгнення в колективі працювало 12 людей. Це було таке повноцінне видання. Ми займалися не лише видавничою діяльністю. У нас була невеличка така рекламна компанія. Ми робили там чашки, футболки, якісь календарі, магнітики на замовлення. Ми відкрили сайт у 2017 році. Ми починали розвивати всі онлайн-платформи: Facebook, Instagram. Були великі плани у нас. Це був кольоровий випуск, 16-12 шпальт. Були в нас різні там плани, проєкти, співпраця і так далі.
Але все це закінчилось вибухами в ніч з 23 на 24 лютого 2022 і ми зрозуміли, що вже в тому форматі, в якому раніше, працювати не зможемо.
Останній довоєнний випуск Білопільщини. Суспільне Суми
Ми 24 лютого, коли вийшли на роботу, шукали, де газета, бо в четвер зранку мали привезти нашу газету віддруковану. Її привезли у Суми на Укрпошту. Нам казали: "Там якісь клунки лежать, можете приїхати забрати", але вже тоді було не до поїздок". Проте цей номер ми знайшли, нам його повернули, ми його побачили. Це був останній, так би мовити, мирний кольоровий номер.
Ми не пубілкувалися майже два місяці, бо місто було в напів оточенні і не працювала пошта, не можна було доїхати з друкарні.
