У селі Михайлівське та Михайлівка Краснопільської громади мешкають нині 12 та 25 мешканців відповідно. У цих селах із березня цього року немає газу, електрики та зв’язку, їх постійно атакують FPV-дрони армії РФ, розповіли жителі кореспондентам Суспільного. Ті, хто залишився, евакуюватися не збираються.
У селі Михайлівське Краснопільської громади пусті вулиці, що заросли бур’янами, зруйновані будинки та адмінбудівлі. Звідси до кордону з Росією близько семи кілометрів.
Обстріли Сумщина. Суспільне Суми
До повномасштабного вторгнення тут мешкали близько 500 людей, говорить місцевий житель Леонід Товстоноженко, нині залишається постійно — 12. Чоловік каже, живе в селищі понад 50 років:
"Я сам за освітою агроном, робив скрізь: в колгоспі 8 років, 11, майже 12 років на заводі і 27 років у лісгоспі. Лісником, тоді майстром. Оті всі ліси, посадки — то все моє. Ідеш — радієш. Так, я з 1985 року працюю у лісгоспі й до пенсії".
Леонід Товстоноженко. Суспільне Суми
Нині чоловіку 75 років, до повномасштабного вторгнення розпочав із сином ремонт своєї хати: "Фундамент укріпили, підремонтували, зробили, він замішував розчин. Тоді бетономішалку взяли, невеличку, переносну. А зараз би доробити, оце вже два, ні, три роки не можу доробити оце".
Ольга, дружина пана Леоніда, каже: нині селище обстрілюють менше, порівняно з весною цього року.
Ольга Товстоноженко. Суспільне Суми
"Ковдрою накривалися, і спала, хоч не спала, а лежала. Перехрестилася — і все. Мала в мене в льох не йшла, бо боїться, не хоче. Якщо, не дай Боже, завалить льох, як з нього вилазить? Ніяк, вихід один. Результат один, іншого немає", — говорить жінка.
Село Михайлівське. Суспільне Суми
Пан Леонід каже, що до села раз на тиждень приїздять працівники Укрпошти. Це єдиний зв’язок із навколишнім світом, але евакуюватись категорично відмовляється.
Подружжя має 41-річну доньку з інвалідністю, тому і не евакуюються, каже Ольга. Цього року хороший урожай картоплі, додає жінка, тож взимку буде що їсти.
Олена Мурза. Суспільне Суми
Олена Мурза, мешканка сусіднього з Михайлівським села Михайлівка, каже, що картоплі їм із чоловіком вистачить до нового врожаю: "Їздимо в Слав’янку та Успенку хвилин 15-20, магазин там. В Краснопіллі є магазин, на виїзді з Краснопілля є магазин, діти приїжджають, везуть, так і живемо".
Олена каже, що її донька з сином евакуювалися з Краснопілля в Суми.
"Світла немає, газ — у нас балон. Син привозить, заправляє в Сумах і привозить, так і живемо. Їсти готуємо на газу, ото балон заправили. Це вже третій місяць. Якщо необхідно, то можемо і пічку затопити, це така справа, у нас є", — додала Олена.
Обстріли Сумщини. Суспільне Суми
Жінка була в евакуації два місяці. "Побули й приїхали знову, живемо. У сестри ми були, у неї своя сім’я, у неї свої проблеми, у нас свої, ми побули, поки дуже було гучно, та й назад повернулися", — поділилася вона.
Нині, додає жінка, одна із небезпек — це дрони армії РФ:
"Ось о пів на десяту, я на городі була, чую, що дрон дзижчить, я одразу під дерево, він отам як увалив, але де не знаю, я не виходила туди. По хаті не прилітало, а вікна КАБом, там як упав КАБ за ставком, то уламками побило, звичайно, а так нічого поки. Поки терпимо, можна ще терпіти".
У Михайлівці нині залишається жити постійно два з половиною десятки людей, говорить Олена. Частина мешканців приїжджають доглядати за городами та будинками.
