Ніхто з опитаних сум’ян цьогоріч не бідкався щодо цін на Великодній кошик. Святкувати планують усі: хтось паски пектиме, інші ж — купуватимуть, а ось традиція фарбувати крашанки виявилася найсильнішою.
На Пасху більшість опитаних залишиться вдома, хтось поїде до батьків чи на кладовище, якщо ця територія не перебуває під постійними обстрілами.
У церкву також підуть не всі, дехто з причин безпеки. Ті, хто прийдуть, обов’язково згадають про полеглих героїв і перемогу життя над смертю.
Журналісти MISTOSUMY.com традиційно пройшлися сумськими вулицями та спитали містян, чи готуються ті до Великодня. Перехожі відповіли на такі питання:
- Чи плануєте Ви пекти паски, за яким рецептом?
- Як фарбуєте яйця на Великдень?
- Чи підете на Пасху до церкви?
Дівчата поділилися рецептом “яйця дракона”, досвідчена фарбувальниця – рецептом “яйця в цукровій глазурі”, старенька – старовинними рецептами фарбування яєць. Жінки пенсійного віку здебільшого паски не пектимуть, навіть не шукатимуть – підуть за звичкою туди, де купували раніше. Серед молоді навпаки – пектимуть майже всі, для себе і на гостинця.
Ольга, на фото ліворуч
– Пектиму третій рік. Колись вирішила так: треба пекти, бо як прилетить щось, а я ще жодної паски не спекла, не діло! Рецепт у мене – сімейний, мамин: багато яєць домашніх, сметани, масла, родзинок! Аж дві години вимішую тісто як заведено, паски обов’язково поливаю білою глазур’ю. І яйця у нас теж класична класика, фарбовані лушпинням (сміється). У церкву не ходжу, бо Пасха для мене – це більше про сімейні традиції, емоційні гачки дитинства. Тому печу багато, щоб був привід зустрітися і пригостити усіх друзів.
Валерія, на фото праворуч
– Я дуже люблю Великдень, для мене це також свято дитинства. Щоб довго не вимішувати тісто, печу паски не за класичним рецептом, а схожі на кекс: опара, яйця, цукати. Рецепт хоч і з інтернету, але три роки тому я так заморочилась, що навіть курс з випікання пасок купила в одеситки, коштував майже тисячу гривень (сміється). Печу тепер щороку 6 пасок за її рецептом, дуже смачні. У церкву не ходжу, про освячення пасок чи яєць навіть не думаю.
Аліна, 26 років, фотографуватися не схотіла
– З минулого року печемо паски вдвох з сестрою. Рецепти вона бере, здається, з інстаграму чи Тік-Току, керування процесом також за нею. Яйця фарбуємо зазвичай лушпинням або чаєм каркаде за тим самим принципом, щоб отримати “яйця дракона” синьо-сірого кольору – дуже красиві виходять! В яку церкву святити ще остаточно не визначалися, у ту, де відспівують військових, бо ще не розібралася до якого патріархату належать сумські церкви.
Юлія
– І минулого року й цього поїду до мами та сестри в Лебедин, будемо пекти паски разом як і щороку. Щоб на всіх вистачило, печемо десь 20 пасок. Інколи за день встигаємо, буває процес розтягується аж на два дні. Рецепт – мамин, замішуємо традиційно вручну, сестра відповідає за декорування. Любимо, щоб було багато родзинок, цукатів, але жодних модних кремів, традиційна яєчна глазур, присипки, хіба що прикрашаємо фігурками. Яйця фарбуємо лушпинням і чаєм каркаде.
Останні роки ходимо в українську церкву, ну туди, де батюшка україномовний.
Ганна,
– Кожного року печу приблизно 10 пасок. Тісто роблю здобне: більше масла, сметанки, олійки, молочка, яєць, цукатів, родзинок (сміється). Онук, якому буде одинадцять, допомагає тісто замішувати, донька – прикрашати паски.
Яйця фарбуємо тільки лушпинням, вже не прикрашаємо. Церква у нас неподалік, наша українська, у російську не ходжу категорично, й сестру свою намагаюся переконати.
Ніна, 60 років
– Вже десь 20 років не печу пасок, останні роки діти з Польщі присилають. Не печу, бо невигідно, дорого, та і їсти нема кому. Куплю в Сумській паляниці, мені там – найкращі. Яйця, звісно, фарбую сама. У церкву підемо туди, де служба йде українською мовою.
Валентина, 62 роки
– Купую одразу свячені паски, Церкву не міняла – віра одна, в яку ходила, туди й продовжую ходити, а що начальство думає, не знаю.
Віра, 82 роки
– Паски печу все життя і цього року пектиму. Живу сама, то спечу одну сирну для себе, її швидше пекти. Молоко у двір привозять, то я творог зроблю сама, додам родзинок. Яйця також фарбую, що ж за свято без яєць! Фарбую, переважно, лушпинням, хочу ще з кори дуба спробувати, кажуть дуже гарні, і з кори бузини не пробувала, а хочеться. У церкву цьогоріч не піду, хочу поїхати на кладовище, та чи вийде, не знаю, бо воно біля Писарівки.
Святити паски зазвичай ходжу у найближчу нашу дерев’яну церкву, хоча якось дядько сусідський мене насварив, що то московська, так я трохи злякалась, а потім собі думаю, Бог то один.
Надія, 65 років
– Не печу! Пенсія мала, продукти дорогі, а як не вийде?! Раніше, як село було, та домашні яйця, сметана – пекла. А зараз піду в магазин, подивлюся яка з виду сподобається – купую і хай! Яйця фарбувати не лінуюся, вже мені передали лушпиння зі звичайної цибулі та з синьої – будуть традиційного кольору і бузкового. Раніше дурна була і марганцем фарбувала, і зеленкою (сміється).
Чи піду у церкву? Не хочу загадувати, бо страшно. Минулого року в українську ходила, а зараз — куди ближче, щоб тікати швидше.
Ольга, 69 років
– Готові паски купуємо, на ринок їдемо там привозять якісь смачні. Зараз згадаю, мабуть, юнаківські. Домашню паску мені донька принесе, пече сама смачні здобні. Яйця фарбую завжди лише лушпинням з цибулі.
Святити паски не ходжу, хоч не богохульниця. В Бога вірю, але дуже не приклоняюся, бо тримаю його в душі.
Вікторія, 38 років
– Мама пече паски, а я лише купую продукти, багатенько, щоб вистачило на 10-12 пасок. Святити йдемо всією родиною отут неподалік у церкву. Ми й не знали що вона не українського патріархату (дивується). Постоїмо на вулиці, посвятимо й додому. Яйця теж мама фарбує, ми хіба що наліпки зверху ліпимо (сміється).
Олексій, 42 роки
– Не печемо паски, бо дружина на роботі, нема часу. Яйця раніше вдвох з сином фарбували лушпинням, тепер я сам, бо сину шістнадцять, та я продовжую фарбувати – процедура дуже цікава. Якщо підемо святити паски, то принципово у Воскресенську церкву. Та загадувати наперед не виходить, не відомо чи прокинемося завтра, і чи буде існувати наша держава.
Дмитро, 52 роки
– Самі не печемо, купуємо в «Маминій кулінарії». А теща пече. Я знав, що спитаєте про церкву, на це питання не відповідатиму, бо це моя особиста справа.
Тетяна, 68 років
– Не загадую про паски, бо не знаю де буду. Донька, зять, онука – на фронті, то я маю завжди бути готова їхати допомагати з меншими дітьми.
Володимир, 77 років
– Живу — один, пенсія маленька, то куплю найменшу пасочку — побалувати себе. Нема в мене нікого, син на війні, каже, родину заведе, як повернеться живий. З сусідами не дуже спілкуюся, то пригощати навряд хто буде. У церкву не ходжу, я – невіруючий.
Для тих, хто дочитав до кінця, рецепт крашанок у вині.
Налийте пів літра вина будь-якого кольору, насипте столову ложку цукру, покладіть туди яйця і варіть як зазвичай. Дайте охолонути та викладаєте сушитися. Яйця будуть ніби глазуровані чи інкрустовані, пані, яка давала рецепт, каже, що це надзвичайно красиво.
Анна Крамар для MISTOSUMY.com
Читайте також: у скільки цьогоріч обійдеться традиційний набір продуктів на Великдень
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook
