Від однієї кози та двох козенят — до власної мініферми й сироварні. Житель села Бишкінь Олег Ільченко разом з дружиною рік тому почав розводити кіз, а нині у господарстві вже близько двох десятків тварин. За фахом чоловік — мисливствознавець. За його словами, ідея створити козину ферму виникла спонтанно. Що дає господарям козина ферма та чи складно доглядати за тваринами — у матеріалі Суспільного.
"Я велике задоволення отримую від спілкування з ними. Збираюся з думками тут. Відпочиваю і фізично, і морально. Якби ще ж не клята війна, то плани були б більші", — каже пан Олег.
Олег доїть козу. Суспільне Суми
Близко двох десятків кіз біжать до господаря, щойно почують його голос. Козенята, каже фермер Олег Ільченко, обожнюють ласку, і постійно намагаються все скуштувати на смак. Чоловік показує своє господарство та пригощає улюблениць галетами.
"Дуже люблять. Печиво просте не так люблять, а от галети — вони ж, видно, прісненькі. Ну, хоча, їдять вони усе: і хліб даю, сухарики підсушені. Так, мої любі кізоньки?", — розповідає він.
Олег та його кози. Суспільне Суми
Олег каже: кози для нього — передусім захоплення. Вважає їх дуже розумними тваринами. Кожна відгукується на своє ім’я та намагається триматися поруч із господарем.
"Це — Кориця, одоначальниця наша. То її троє діток. Дружина називає козенят. Ось бачите: вона чує, що про неї розмовляють. Оце її дітки — троє", — зазначає фермер.
Кози на пасовищі. Суспільне Суми
Ідея створити козину ферму виникла спонтанно, розповідає чоловік. Спочатку планували невелике господарство, а нині мають уже близько двадцяти голів.
"Виникла ідея, щоб зайнятися тим, що приносило б користь мені і моїй сім’ї. Багато читав, до того тримав овець дорперів. А що ж з овець — вовну не переробляє ніхто, лише саме м'ясо. Дружина привезе з Лебедина молоко в пакунку. Воно два тижні простоїть в холодильнику і не скисає, значить: там вода і порошок", — згадує він.
Як родина із Бишкіні створила мініферму та сироварню під час повномасштабної війни. Суспільне Суми
Чоловік говорить: багато читав про різні породи кіз і дійшов висновку, що для Сумщини найкраще підходять тварини альпійської породи — невибагливі до умов утримання та холодних зим.
"Першу козу — он вона крайня стоїть, на ім’я Кориця, придбав в Охтирському районі. Нині утримуємо 5 дорослих кіз, племінного цапа. Він — батько цих маленьких козеняток. І козенят — 11 голів", — зазначає фермер.
Кози на пасовищі. Суспільне Суми
У розвитку господарства, говорить Олег, допомагає дружина Наталія.
"Допомагає виробляти сири, переробляти всю молочну продукцію. Минулого року, ще на початковій стадії, ми задумалися — і вирішили не лише тримати кіз для самого молока, а й іти вперед", — додає пан Олег.
Олег та Наталія. Суспільне Суми
Допомогу для розвитку господарства родина отримала і від благодійників, розповідає він. Понад 50 тисяч гривень на розвиток малого бізнесу надала Данська рада.
"Після того, дружина склала бізнес-план і взяла участь. Їй надали там теж певні кошти. Потихеньку ми почали нарощувати потенціал майбутньої сироварні. Спочатку трохи було незвично: кози, я — міський житель, переїхав до села. Тепер пишаюся цим. Друзі вже не жартують, а питають, коли можна буде сиру скуштувати та чи молоком пригостиш".
Господар розповідає: спочатку доїв кіз вручну, а нині майже повністю перейшов на автоматизоване доїння.
"Невелика кількість була кіз, а цьогоріч вже ж три первістки окотилися. Плюс дві старші кози — за третім окотом. Ну, встигав. На козу часу тратив максимум до 10 хвилин. Дою о 6 ранку і о 6 вечора".
Дружина фермера Наталія проціджує свіже молоко. Каже: займається просуванням продукції у соцмережах та освоює сироваріння. Додає: вже встановили необхідне обладнання для виробництва сиру.
"Я минулого року поставила собі за мету навчитися робити бринзу. Вирішила, поки я не навчуся робити бринзу, інший робити не буду. Було таке, що переводила молоко, нервувала, але поступово все вийшло. Залишалася сироватка з бринзи. Подивилася в соцмережах — можна робити рікоту. Зробила, покуштували, а вона смачна. Особливо, коли з курагою в перемішку чи з варенням якимось. Дуже смачна. А цього року в мене мета — навчитися робити тверді сири", — поділилася жінка.
Пані Наталія проціджує молоко. Суспільне Суми
Олег говорить: великих прибутків господарство поки не приносить. Але тим, хто хоче спробувати себе у цій справі, радить починати з малого.
"Ці кози дають в середньому 4-5, до 7 літрів молока. За період лактації, а вона починається з того періоду, коли починають доїтися вони, і коли вже йдуть в запуск. За період лактації кози дають до 1000 літрів молока. По літрі, півтори, а коли — і 2,5. Залежно, коли на сухостої —це утримання в загороді або на стійлі. Тільки зерно і сіно. А оце, коли пішла така прекрасна зелень, то вони дають і молока більше, і козенята, слава Богу, ростуть добре. Вітамінів і поживних речовин багато, мінералів надходить до них".
Мешкають кози в спеціальних кабінках, розповідає господар. Взимку вони тут перебувають весь час.
"Тут є годівниці для сіна, для зернових, і відеречко з водою. Є таке повір'я, що молоко в кози на язиці, як і в корови. З'їдає 5-6 кілограмів сіна у зимовий час, і кілограм зернових. Півкіла вранці, і півкіла ввечері", — додає Олег.
Загалом, каже він, клопоту з козами небагато. Найбільше нині турбує невизначеність через війну.
"Боюся розвиватися, бо невідомо, що буде завтра. Так хочеться вже миру, і вони бояться. Як бувало пасу минулого року, летять дрони, то вони також стараються забитися кудись. До мене підбігають, шукають захисту".
Пані Наталія з козами. Суспільне Суми
"Як є в мене час, пасу кіз. Можна відпочити душею, помилуватися природою. Люблю їх фотографувати. У мене вся галерея в телефоні в козах. Підтримала чоловіка, він хотів кіз. А тепер, коли маленькі з'явилися, то взагалі козенята — це любов", — додала пані Наталія.
