74-річний Віктор Кутах з Ворожби займається творчістю. Зокрема пише портрети, а меблі, рами дзеркал і фотографій у його квартирі зробив власноруч. Каже, після виходу на пенсію з'явилось більше часу для творчості. Детальніше про свій шлях чоловік розповів Суспільному.
“Он редиска сходе… температура всього 6 градусів. Вам не треба розсада?”, – одразу каже пан Віктор.
Рослини. Суспільне Суми
74-річний Віктор Кутах зустрічає нас на подвір’ї будинку. Тут він проводить чимало часу: прикрашає гараж зображенням журавлів, годує місцевих котів, вирощує овочі і працює в майстерні.
Зображення журавлів на гаражі. Суспільне Суми
“Моя майстерня. Кухоньку збудував собі. Внизу тут 900 скляних пляшок – в СРСР збирав, а вгорі пластикові, тому влітку тут прохолодно, взимку – нормально”, – пояснює чоловік.
За останні кількадесят років пан Віктор розмалював стіни власного під`їзду. Малюнки, каже, присвячує сусідам. Цього янгола, наприклад, пенсіонера попросив намалювати сусід, у якого народилася дитина. Щоправда, зараз з будинку виїхали багато сусідів – через близькість Ворожби до російського кордону та загрозу обстрілів. Пан Віктор із дружиною лишається в рідному місті й, говорить, зі стресом бореться творчістю.
Зображення янгола у під`їзді. Суспільне Суми
“Хіба це життя? Як ляжеш – а воно “уууу” над головою – все…”, – каже чоловік.
Чоловік не має творчої спеціальності. Згадує: лише в роки юності був редактором університетської газети і робив для неї ілюстрації. Спочатку здобув фах слюсаря, потім – вчителя фізики і математики. Далі працював головним інженером. Більше малювати почав, коли вийшов на пенсію.
Роботи авторства Віктора Кутаха. Суспільне Суми
“На пенсії нічого робити… Це мій онук, це моя хата, то наша річка і міст, це себе вирішив намалювати. Це гуаш все”, – показує пан Віктор.
Портрети авторства Віктора Кутаха. Суспільне Суми
Ділиться: різноманіття природи зобразити складно. Найбільше він любить створювати портрети.
“Зробив портрет дяка нашої церкви, ніяк не приїде забрати. Ще мене попросили для школи українських поетів: Василь Стус, Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Ліна Костенко, я штук 17 намалював портретів”, – згадує чоловік.
Портрет Ліни Костенко авторства Віктора Кутаха. Суспільне Суми
Також пенсіонер взяв участь в оздобленні місцевого храму Успіння Пресвятої Богородиці, адже робота з деревом – ще одна пристрасть майстра.
Віктор Кутах у храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Архівне фото
Меблі, рами дзеркал і фотографій, кухонні прилади, елементи декору в квартирі – справа його рук. Обідає родина, наприклад, під портретом Тараса Шевченка. Є і дощечка з автопортретом.
Портрет Тараса Шевченка авторства Віктора Кутаха. Суспільне Суми
Пані Світлана, дружина і ровесниця пана Віктора, говорить, що це елемент декору, користується іншими. З чоловіком вона прожила в шлюбі 52 роки. Каже: родина для нього завжди була на першому місці.
“Онук у нас один. Він на першому плані. Виховував з самого народження і по сьогоднішній день, він в Сумах зараз. Підтримка весь час від мене. Захворів. Переніс багато операцій в цей час, кріпиться. Він такий…сильної волі мужик”, – каже пані Світлана.
Віктор Кутах. Суспільне Суми
До повномасштабної війни Віктор Кутах потоваришував з волонтерським центром у Білопіллі, розповідає голова осередку Сергій Долуда.
“Він запропонував нам цей портрет генерала Залужного. Нам було дуже приємно, що така людина буде в нас у волонтерському центрі. Після цього він захопився ідеєю оснастити центр поробками, що майже два тижні привозив нам козака-характерника на дереві, композиція на дереві, це теж його робота”, – пояснює пан Сергій.
Композиція на дереві авторства Віктора Кутаха. Суспільне Суми
Серед артоб'єктів гільза, говорить Сергій Долуда. Також пан Віктор намалював олівцем і портрет очільника центру. Волонтери ще не знають, що скоро отримають ще один подарунок із Ворожби.
“Снаряд… Це латунь. Обробляється важко. Ну, тим не менш… Два дні тільки випилював. Хочу подарувати його білопільському волонтерському центру”, – каже митець.
Віктор Кутах. Суспільне Суми
Життя не можна марнувати, адже час – обмежений, каже Віктор Кутах. Тому намагається встигнути зробити якнайбільше корисних справ. Наприклад, організовує зустрічі однокласників і одногрупників, свята для дітей. Зокрема у 2017 році, коли в Ворожбі було багато дітей. Для них пенсіонер влаштував свято Івана Купала.
Зображені герої мільтфільму «Козаки». Суспільне Суми
Нині, ділиться майстер: хотів би розвивати свою творчість і спробувати працювати й іншими матеріалами, крім олівця і гуашевих фарб, але акварель та матеріали для неї – занадто дорогі з урахуванням його пенсії.
