Про "ніколи не встановлений пам'ятник" на Сумщині кореспонденти Суспільного дізналися під час зйомки репортажу з "Парку тоталітарного періоду", який розташований у Спадщанському лісі. Очільник музею Сергій Тупик розповів, що у Новій Слободі роками лежав розібраний монумент, про який усі забули.
Сергій Тупик розповідає, що саме через історію "невстановленого пам'ятника" він вважається унікальним.
"Це цікавий випадок. Село Нова Слобода, тодішнього Путивльського району — зараз це окрема територіальна громада – дуже відоме своєю історією. Це територія мікросубетносу горюнів Село відоме своєю трагічною історією. Це українська Хатинь22 березня 1943 року білоруське село Хатинь було знищене нацистами та їхніми колаборантами, як акт помсти за дії партизанів, тоді загинули 149 мешканців, включно з 75 дітьми. 7 липня 1942 році там мадярськими окупаційними військами було знищено 586 мирних мешканців. Жінок, дітей, стариків.
Нині в тому селі встановлений меморіал – Дзвін Скорботи. Десь в 70-х, на початку 80-х років, місцевий колгосп, який називався, до речі, дуже символічно – "Мировая революция" замовив у Харкові на художньому комбінаті цей пам'ятник, аби встановити його в центрі села. Пам'ятник скорботного типу, жертвам війни. Фігура воїна і фігура жінки. Дуже гарний пам'ятник. Його виготовили, привезли.
Він бетонний, складається з 16 деталей. Ці деталі лежали на окраїні села Нова Слобода. Треба було монтувати пам'ятник, а це досить складні роботи: звести постамент, впорядкувати територію. Але пізніше голова колгоспу, який займався цим питанням, звільнився, або, можливо, його зняли з посади. Відбулася зміна керівництва колгоспу і якось ця справа сама собою затихла і забулася.
«Парк тоталітарного періоду». Суспільне Суми
І пам'ятник – ці деталі в дерев'яних ящиках – пролежали на окраїні села, біля кладовища, близько 40 років. Його занесло землею, він заріс бур'яном. Одного дня місцевий хлопчик підбіг до дорослих і каже: "Я там бачу, біля кладовища рука торчить!" Ну, що значить "рука біля кладовища торчить" не всі зрозуміли. Пішли дивитися люди з острахом, але рука, що торчала з-під землі, була, мабуть, рукою однієї з цих фігур. Ми забрали ці фігури до музею. Встановили цей пам'ятник, тепер уже на території нашого музею, пам'ятник, який ніколи ніде не був встановлений".
