29-річний Євген Ковальчук загинув 1 квітня 2022 року, їдучи на евакуацію дітей на Чернігівщині. Його історію Суспільному розповіли батьки офіцера.
У перші дні повномасштабного вторгнення зв’язок із Євгеном був обмеженим. Батьки рідко телефонували, щоб не наражати його на небезпеку. Нині у його кімнаті залишилося лимонне дерево, яке він посадив у дитинстві. Рідні бережуть його речі, листування, поетичні рядки. Один із віршів викарбували на могилі сина.
Мама Євгена Людмила Ковальчук. Суспільне Суми
"У нас дуже з ним тісний зв'язок був. Дуже. Як казала одна жінка: "Ви були ангелом охоронцем у нього". Але, мабуть, мій ангел охоронець задрімав 1 квітня 2022 року, що так сталося", — сказала мама Євгена Людмила.
Життя офіцера Євгена обірвалося 1 квітня 2022 року біля села Ягідне на Чернігівщині. Авто, у якому він їхав на евакуацію дітей, підірвалося на російській міні.
Євген Ковальчук у школі. Суспільне Суми
У дитинстві Євген захоплювався технікою та ремонтом.
"Дідусь щось майстрував, а той допомагав. Плюс, папа у нас майстер спорту з радіозв'язку. Вже коли дорослим, він у нас ремонтував усе: від телефона до комп'ютера", — згадала мама Євгена Людмила.
Євген Ковальчук. Суспільне Суми
Євген писав вірші, грав у волейбол та любив готувати. Навчатися вступив на кухаря до Глухівського професійного училища. Особливо добре сину вдавалися великодні паски та солянка.
Євген Ковальчук. Суспільне Суми
"Ви знаєте, ми об’їздили багато місць в Україні і лише в одному місці у Сумах знайшли десь щось подібне, ну, за смаком готують. І ми там чисто випадково взяли собі солянку і відразу згадали Женю", — згадав батько загиблого Володимир Ковальчук.
Євген закінчив агротехнічний коледж у Глухові, а згодом навчався в Сумському державному університеті на напрямку “Електрифікація”. Після двох років у виші його призвали на строкову службу. Під час неї у 2013 році він допомагав ліквідувати наслідки масштабного шторму в Одесі.
Євген Ковальчук. Суспільне Суми
"Це з кінця грудня і у квітні він знову вже був в Одесі і служив. Йому пропонували залишитися там. Але він не планував бути військовим взагалі. Його так тягнула додому. І він відмовився", — сказала мати Людмила Ковальчук.
Після строкової служби Євген повернувся до Глухова. Коли у 2014 році розпочалась війна чоловіка мобілізували, а згодом він підписав контракт і ніс службу у 58-й бригаді, воював у Донецькій області. Водночас навчався у Львівській національній академії Сухопутних військ. У цей період життя Євген отримав свій перший позивний – “Ектор”.
Мати Євгена Ковальчука. Суспільне Суми"За вміння куховарити. Якщо десь була можливість, хлопці готували собі. І він брався за це діло і готував їжу. Хлопцям його їжа подобалася. Тому так і приклеїлося до нього “Ектор”.
З роками цей позивний змінив новий – “Артист”.
Шеврон Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
"Артист стало коли він прийшов в мінометну батарею, спочатку там був інший командир, а потім мінометну батарею доручили Жені. Він приймав правильні рішення і розрахунки проводив, тут йому допомогли математичні здібності", — додала Людмила Ковальчук.
Нагороди Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
Війна стала не лише випробуванням для Євгена, але й подарувала йому кохання. На службі він зустрів Катерину — дівчину родом із Сум, яка служила в його бригаді.
Родина Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
"Я думаю, що вони підходили один до одного, як і характером, так і поглядами на майбутнє життя. Це, скоріш за все, та доля, яка чекала його і, на жаль, так рано закінчилася", — сказав Володимир Ковальчук.
Після п'яти років служби за контрактом, Євген незадовго до повномасштабної війни підписав ще один. А за день до вторгнення Росії на годину приїхав до рідних у Глухів.
Мати Євгена Ковальчука тримає прапор. Суспільне Суми
"Він приїхав вдень 23-го, я був на роботі, я був у школі в селі, працював з дітьми. Я попросив своїх дітей, вибачився перед ними, сказав, що мені треба дуже швидко додому. Я побіг, але я не встиг на автобус. Наступний був лише тільки пів години і навіть кілька легкових автомобілів не зупинилися. Я не міг пояснити, чому мені треба швидко додому. Тому я дуже-дуже жалкую про те, що я не побачив його 23 числа", — згадав батько загиблого.
У перші дні повномасштабного вторгнення батькам рідко вдавалося дзвонити сину, бо боялися нашкодити. Проте вони обмінювалися повідомленнями у месенджері. Востаннє подружжя Ковальчуків почуло голос Жені 9 березня 2022 року. Згодом основним каналом зв'язку з сином стала його дружина.
Родина Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
"Катюша там вже по своїм каналам, і вона мені кожного дня дзвонила. Я навіть ім'я його не називала. Я кажу, як там наш Заяць? Вона каже, у Зайця все нормально, роботи багато. Оце така нас була розмова", — сказала Людмила Ковальчук.
Мати Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
1 квітня батьки отримали звістку про загибель сина. Він хотів вивезти дітей у безпечне місце та загинув дорогою на евакуацію. На могилу Євгена, кажуть його рідні, завжди хтось приносить свіжі квіти. У нього було чимало друзів і в мирному житті, і у військовому. Командира поважали побратими.
"Коли приїхали на похорони Жені, вони ночували всі у Каті, всі хлопці приїхали. І стояла Женіна фотографія, стояла свічка. І один із його побратимів так поклав голову і каже, не підходьте до мене, я хочу побути з командиром. На цю картину просто не можливо було дивитися", — сказала мати Людмила Ковальчук.
Мати Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
Пам’ятають воїна і ті, з ким він починав бойовий шлях, говорить мати Євгена. Берет із першим позивним “Ектор” одного разу знайшли на могилі сина.
"Ми не знаємо, хто поклав цей берет, йому з надписом "Ектор", але ми єдине зрозуміли, що це була його військова форма. Це ще з першого місця служби", — сказала мама Людмила.
Вірші Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
Нині у кімнаті сина лимонне дерево посаджене сином у дитинстві дотяглось до стелі.
Кімната Євгена Ковальчука. Суспільне Суми
Підростає син Назар, який дуже схожий на батька. А написані ним поетичні рядки сповнені щирості та любові до рідної землі, викарбували на його могилі.
Моя Вкраїно, Диво калинове!
Тебе не обійшла війна.
І скрізь на обелісках мармурових,
твоїх героїв імена.
