Кирилівська церква у Києві, збудована ще у XII столітті, стала головною героїнею нового культурного спецпроєкту, присвяченого загадковим легендам одного з найдавніших храмів України. Видання «Комерсант Український» представило інтерактивну книгу «Київ. Після темряви. Легенди Кирилівської церкви», у якій ожили історії про страшного Змія, милосердного ченця та золоту карету гетьмана Мазепи, повідомляє Дніпро Регіон.
Мультимедійний проєкт об’єднав художні притчі, авторські ілюстрації, історичні матеріали та фотографії стародавніх фресок. Його головна ідея — показати, як культурна спадщина минулих століть допомагає сучасним українцям осмислювати віру, людяність і відповідальність одне за одного.
Для мешканців Дніпра та області, які живуть в умовах російських атак, ці історії нагадують про цінності, що допомагають вистояти навіть у найважчі часи: мужність, підтримку ближніх та збереження власної історичної пам’яті.
Кирилівська церква: унікальна спадщина Київської Русі
Історія Кирилівської церкви бере початок у XII столітті. Вона належить до найдавніших храмів України, що збереглися від княжих часів.
Протягом сотень років святиня була свідком історичних змін, воєн та суспільних потрясінь. Однак найцінніше їй вдалося зберегти — давні настінні розписи.
У храмі вціліло близько 800 квадратних метрів фресок XII століття. Його архітектура поєднує традиції Київської Русі та українське бароко.
Із 1929 року церква має музейний статус. Сьогодні вона входить до Національного заповідника «Софія Київська» та залишається важливою частиною української історичної спадщини.
Водночас Кирилівська церква зберігає не лише матеріальні пам’ятки минулого. З нею пов’язані легенди, які передають уявлення людей про віру, добро, мужність і справедливість.
Три легенди Кирилівської церкви
Нова інтерактивна книга містить три авторські казки-притчі, натхненні стародавніми переказами.
За сюжетом першої історії, під Смородинською горою оселився Змій, який сіяв страх і ворожнечу серед людей. Йому протистоїть коваль Кирило, а перемогти чудовисько допомагає згуртованість містян.
Друга притча розповідає про ченця Пахомія, який посеред снігової бурі вирушає допомогти хворій дитині. Ця історія присвячена милосердю та готовності діяти заради інших.
У третій оповіді молодий Остап шукає золоту карету Мазепи, нібито заховану поблизу церкви. Однак його справжнім відкриттям стає усвідомлення цінності родини, праці та щедрості.
Автори підкреслюють, що ці сюжети є художнім переосмисленням легенд, а не підтвердженим описом історичних подій.
Настоятель Богдан Гулямов: війна змушує по-новому оцінювати людське життя
До реалізації культурного проєкту долучився настоятель Кирилівської церкви отець Богдан Гулямов.
Він переконаний, що повернення до духовної спадщини допомагає українцям зберігати історичну пам’ять та знаходити внутрішню опору у складні часи.
«Майже дев’ять століть Кирилівська церква є місцем молитви. Тут покоління киян дякували Богові, просили сили й розради, довіряли Йому свої тривоги та надії. Сьогодні, коли Україна переживає тяжкі випробування війною, ми з особливою глибиною усвідомлюємо цінність кожного людського життя і нашу потребу одне в одному», — зазначає священник.
За словами настоятеля, особливо важливо, щоб віра не обмежувалася словами, а проявлялася у ставленні до людей та готовності допомогти тим, хто цього потребує.
«У молитві та турботі про ближніх ми знаходимо сили вистояти, зберегти віру й не дозволити болю зробити наші серця байдужими», — наголошує Богдан Гулямов.
«Київ. Після темряви»: культурна спадщина у сучасному форматі
В інтерактивному спецпроєкті «Комерсанта Українського» читачі можуть не лише ознайомитися з легендами, а й переглянути авторські ілюстрації, фотографії стародавніх фресок та історичні матеріали.
Головна редакторка видання Оксана Щербак пояснює, що команда прагнула поєднати історичну пам’ять із темами, актуальними для сучасного суспільства.
«Ми хотіли показати, що давні легенди — це не лише частина минулого, а й історії, які допомагають сучасним українцям осмислювати віру, людяність і взаємну підтримку. Особливо важливо зберігати та відкривати нашу культурну спадщину сьогодні, під час війни», — зазначила Оксана Щербак.
Завдяки інтерактивному формату стародавні історії стають доступними читачам з усієї України, незалежно від місця проживання.
Проєкт показує, що збереження культурної спадщини залишається важливим завданням навіть під час війни, коли українці захищають не лише свої міста, а й власну історичну пам’ять.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
