Сумщина є унікальним регіоном, де переплелися мовні традиції Східного Полісся, Слобожанщини та Наддніпрянщини. Про історичне коріння місцевих діалектів, їхню автентичність і вплив російської мови розповідає філологиня Олена Кумеда. Яку історію розповідають слова «мажара», «клюйдерево», «коношок», і чому їх важливо пам’ятати, — читайте в нашому інтерв’ю.
— Чим особлива мова Сумщини?
— Сумщина — це регіон, який поєднує говори двох наріч української мови. Зокрема, йдеться про східнополіський, слобожанський та середньо наддніпрянський діалекти. Кожне село має свою мовну унікальність, яка іноді поширюється на кілька сусідніх населених пунктів.
— Яку роль зіграло географічне розташування у формуванні цих говірок?
— Порівняно з іншими, Сумщина – молода область. Вона утворена у 1939 році. Будь-який говір чи говірку не можна обмежувати кордонами, бо вони змінні. Ще до заснування області, територія якої належала різним губерніям, зокрема Полтавській та Чернігівській. Більша частина територій Сумської області раніше були частиною Дикого поля, яке почали освоювати, зокрема, переселенці-козаки. Вони приносили на наші терени риси свого питомого рідномовного оточення, змішування яких породило новий, вимішаний говірковий тип. Так, слобожанські переселенці долучилися до витворення новожитнього південно-східного наріччя, а північні райони Сумщини (по лінії Путивль, Глухів, Шостка) лежать в ареалі східнополіського говору північного наріччя.
на фото Олена Кумеда, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
— Які унікальні фонетичні риси ви можете виділити?
— Сумська область – край слободних людей. Чому саме Слобожанщина? Тому що прийшли з інших територій переселенці, які тікали від війни. Це були козаки, які вже не хотіли воювати. Вони називали себе «слободними». Вимова [слобо́да] ʻсвободаʼ є прикладом фонетичного діалектизму. Цікаво, що така вимова є літературною нормою для словацької мови (sloboda) й засвідчує зв’язки слов’янських мов. Український мовно-літературний стандарт усталив як нормативний варіант свобода, але в діалектному мовленні поширений і такий варіант. Власне, він і закріпився у назві історико — етнографічного регіону Слобожанщина. До того ж серед фонетичних говіркових рис Сумщини відомі й такі, як м’які шиплячі: ч’ýдо» (чудо) або лош’á (лоша).
Інші цікаві особливості:
-
Заміна [т’] на [к’]: к’íсто (тісто), к’існи́й (тісний).
-
«Акання»: галавá (голова), вадá (вода).
-
«Укання»: оуб’íд (обід), муги́ла (могила).
-
Протетичні приголосні: ворáти (орати), гискáдра (ескадра).
— Чи сильно вплинула російська мова на говори Сумщини?
— До речі, часто те, що ми вважаємо впливом російської мови, таким не є. Особливо це стосується не мови міста, а тих регіонів, де менше доступу до освіти та культурного життя. Це великий плюс для збереження автентичності мови. Тому що там вона передається з уст в уста і не зазнає таких змін, як у місті. Наприклад, в ареалі Східного Полісся кажуть «заглядають по вокнах» (заглядають по вікнах) або «стол» (стол). Це не росіянізми, а фонетичні риси давньоукраїнської мови, які збереглися, законсервувалися тут ще із часів княжої доби. Проте не підлягають сумнівам деструктивні кількасотрічні впливи російської мови щодо української, особливо у містах, які стали центрами росіянізації.
-
Які цікаві приклади локалізмів є на Сумщині?
-
На Сумщині є чимало діалектних локалізмів, тобто тих елементів, що або зовсім не відомі, або дуже рідко трапляються в інших регіонах. З більшою чи меншою вірогідністю до таких можна зарахувати діалектизми
-
кл’уйдéриво – дятел,
-
збóрник – очіпок (жіночий головний убір),
-
пшíнка, пшини́чка – кукурудза,
-
парóк – сніп соломи для покриття даху,
-
мажáра – великий віз,
-
конóшок – маленька дитина,
-
гайшáн – розбишака,
-
вагани́ – ночви (велика посудина для тіста чи прання),
-
рíпа – картопля.
— Чи зберігається говіркове мовлення молоддю?
— Представники молоді, звісно, можуть бути носіями тієї чи іншої говірки. Але ми зараз бачимо, що молодь фактично не залишається в селах. Як правило, там проживать люди старшого покоління. Таким чином, ситуація, особливо у зв’яку з війною, не сприяє збереженню діалектів, тим більше – на прикордонні.
Анастасія Демченко Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
