“Кожен, хто може бути корисним у такий складний час для нашої країни, має бути тут, на передовій,” — розповідає старша медикиня батареї Марія. Її історію та шлях на передову опублікувала Бригадна артилерійська група БРАГ 4 БРОП НГУ “Рубіж”. 20-річна Марія добровільно пішла на фронт, аби рятувати наших бійців.
Чим займалася до війни? Як потрапила до Бригади НГУ «Рубіж»? Що зараз робить на фронті? Її рекомендації для тих, хто тільки мобілізується.
До війни я навчалася у Шосткинському фаховому медичному коледжі на фельдшера. Це людина, яка працює у швидкій допомозі, приїжджає на виклики та надає медичну допомогу. Потім, за необхідності, госпіталізує хворих до лікарні. Закінчила навчання у серпні 2023 року, і вже у вересні підписала контракт на службу.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, я навчалася ще на третьому курсі. Я вважаю, що кожен, хто може бути корисним, особливо з моєю спеціальністю, повинен у такий час для нашої країни бути тут, на передовій. Я дивилася на все, що відбувається, і не хотіла сидіти вдома, коли тут гинуть наші хлопці.
Я хотіла потрапити до будь-якої бригади, і так сталося, що мої знайомі сказали, що у Бригаді НГУ «Рубіж» є вакансії по моїй спеціалізації і можливість долучитися. Перед тим, як підписати контракт, я вивчила інформацію про «Рубіж», і мені ще більше захотілося тут служити.
Після підписання контракту я пройшла місячний базовий військовий вишкіл на полігоні. Пройшла курс підготовки з тактичної медицини, а вже через місяць потрапила в зону бойових дій. Я цілеспрямована. Відразу, коли йшла в бригаду, хотіла саме перебувати в зоні бойових дій. Страшного тут нічого немає. У мене було достатньо мотивації, щоб не думати про те, що може бути страшно чи ще щось. Я розумію, що це війна, а на війні ніколи не буває легко.
Зараз я обіймаю посаду старшої бойової медикині батареї. На мені лежить відповідальність за підготовку бійців з тактичної медицини, за все медичне майно, яке повинне бути у наших бійців, та надання медичної допомоги. Слідкую за їхнім здоров’ям. Наприклад, одного дня наші хлопці отримали контузію, я супроводжувала їх по госпіталях, щоб їм надали всю необхідну медичну допомогу. Потім лікувала їх відповідно до настанов лікаря.
Рекомендація для тих, хто мобілізується: «як би це грубо не звучало, але люди на фронті закінчуються. Їх потрібно кимось заміняти. Потрібні нові люди не тільки тому, що хтось загинув чи поранений, а й тому, що важко, навіть психологічно, тримати оборону такий довгий період. І я вважаю, що їх потрібно міняти. Для майбутніх військових медиків рекомендувала б перед цим пройти курс саме військової тактичної медицини, адже є різниця між медичною допомогою в цивільному житті та в зоні бойових дій. Поки є час, покращуйте свою фізичну підготовку, тут треба бути у добрій формі. Це не курорт і не відпочинок. У будь-якому випадку буде складно, можуть трапитися неприємні ситуації. Але ж люди повинні розуміти, що екстремальна ситуація може трапитися і в цивільному житті вдома. Ти будеш лежати і дивитися телевізор, а тобі вдома прилетить російська ракета”.
