Ганна Семенівна Бритова, мешканка Конотопа, відзначила свій 100-річний ювілей 24 травня 2025 року. Її життя було сповнене турботи про інших, любові до родини та відданості справі.
Ганна Семенівна Корчака (Бритова) народилася 24 травня 1925 року в селі Левченки на Роменщині. У родині вона була старшою з двох доньок.
Після закінчення семирічної школи Ганна вступила до Роменського технікуму на фельдшера, але завершила навчання лише у 1945 році, оскільки Друга світова війна перервала здобуття освіти. У 16 років дівчина рила окопи, а під час окупації переховувалася від нацистів, щоб уникнути примусових робіт у Німеччині.
Здобувши медичну освіту, у вересні 1945 року Ганна поїхала до Львова. Там вона почала працювати фельдшером очної клініки Львівського державного медичного інституту, а з вересня 1948 року – дільничною медсестрою у 1-й робочій поліклініці міста. На початку 1949 року вона повернулася на батьківщину.
З березня 1949 року Ганна Семенівна працювала у Ромнах фельдшером очного кабінету міської поліклініки, а згодом – медсестрою дитячої лікарні-поліклініки.
У Ромнах вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Дмитром Яковичем Бритовим, з яким прожила 54 роки. Дмитро на той час працював заступником директора в Ремісничому училищі № 6. Їхня зустріч відбулася завдяки сестрі Ганни Семенівни, яка звернулася до Дмитра, щоб замовити дерев’яну рамку для портрета Ганни. Дмитру сподобалася дівчина на фото, і незабаром вони познайомилися та одружилися. У них народилася перша донька Людмила.
Наприкінці листопада 1950 року Ганна Семенівна звільнилася з роботи через переїзд – її чоловіка перевели до Конотопа на посаду заступника директора з навчально-виробничої частини Залізничного училища №1 (тепер ДПТНЗ «Конотопське вище професійне училище»). Спочатку родина мешкала у спільному будинку біля училища, а згодом отримала власне житло. У Конотопі народилася їхня друга донька Світлана.
Протягом 14 років Ганна Семенівна присвятила себе вихованню доньок та була підтримкою чоловіку, який з 1958 року виконував обов’язки, а з березня 1959 року став директором Залізничного училища №1. Саме за його керівництва училище було перейменовано на міське професійно-технічне училище №4 (1962 рік), а з 1970 року стало першим у Сумській області середнім профтехучилищем з трирічним терміном навчання та наданням середньої освіти.
У 1965 році Ганна Семенівна почала працювати медсестрою очного відділення в центральній районній лікарні, де сумлінно працювала 27 років, заслуживши повагу пацієнтів та керівництва.
На пенсії вона виховувала трьох онуків, передаючи їм життєву мудрість, а також доглядала за присадибною ділянкою.
Нині Ганна Семенівна зустріла свій сторічний ювілей у колі рідних. За її плечима роки війни та відбудови, сімейне життя та віддана робота.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
