Журналіст, мандрівник і письменник із Чернігова Олександр Волощук – понад 20 років подорожує світом, знайомиться з життям українців за кордоном і ділиться своїми враженнями у книгах. За цей час відвідав 60 країн, подолав тисячі кілометрів пішки, на велосипеді та автостопом, а також видав 13 книг. З початком повномасштабної війни, Олександр добровольцем пішов до лав ЗСУ, обороняв Чернігів і служив на Донбасі. Про мандри та життя у віддалених куточках планети розповів кореспондентам Суспільного під час творчої зустрічі у Кролевці.
Журналіст і мандрівник із Чернігова Олександр Волощук протягом 20 років подорожує світом та спілкується з українською діаспорою. За цей час, – говорить чоловік, – відвідав 60 країн і написав 13 книг. Олександр згадує: мандрами захоплювався з дитинства.
“Мені було 17 років, я почав займатися велотуризмом. І це от початок моїх серйозних мандрів. Мандрівка номер один, 1989 рік, велосипед і ми з друзями їздили по Криму”, – пригадує чоловік.
Книги Олександра Волощука. Суспільне Суми
Свою першу книгу, каже, написав після мандрівки автостопом 2006 року.
“Коли я починав мандрувати автостопом, це був 2002 рік, мені вже було 30 років, я тоді працював у журналістиці. Не думав, що писатиму книги, але той величезний обсяг інформації, який я отримував під час мандрівок — дуже хотілося ділитися з людьми цією інформацією. Бо одна справа, коли ти напишеш усе це в газетах, навіть якщо це буде серія статей, але людина газету прочитає, відкладе, забуде про неї, а коли це буде книга, то книга може стояти десятиліттями на полиці бібліотек і багато людей про це прочитають. Я мандрував у Магадані, Якутії, Сахаліні, на Курильських островах. І після повернення з цієї мандрівки, написав свою першу книгу під назвою “Автостопом на край світу”. І з того часу у мене видано 13 книг”, – пояснює Олександр.
Олександр Волощук у мандрівці. Архівне фото героя
Письменник розповідає про життя українців за кордоном, пише історичні романи та книги з кожної своєї мандрівки. У 2022 році чоловік пішов добровольцем до ЗСУ: боронив рідне місто Чернігів, брав участь в боях у Бобровиці та Новоселівці, пізніше ніс службу на Донбасі. Не залишив й творчість, говорить Олександр, та під час повномасштабної війни продовжив писати книги.
Творча зустріч з Олександром Волощуком. Суспільне Суми
“Після того, як росіяни пішли з Чернігівщини, я стояв на прикордонні Чернігівському, на кордоні з Білоруссю, на кордоні з Росією. Якось часу не було на написання книг. Але потім він почав з'являтися. У мене була з собою електроніка. Я дописав свою 12-ту книгу про виживання в сучасному світі. І потім уже, коли моя служба в ЗСУ закінчилася, я тоді написав 13-ту книгу. Мій досвід перебування на війні я трошки виклав в одному з розділів у книзі про виживання в сучасному світі, як цивільній людині поводити себе випадку, якщо починаються військові дії”, – каже Олександр.
Олександр Волощук з прапронукою Карла Маркса. Архівне фото героя
У 2010 році, під час однієї з мандрівок у Дагестані, пригадує Олександр, він зустрів прапраонуку Карла Маркса. А під час пішої мандрівки 2016 року чоловік отримав подарунок від монаха – ікону з Хіландарського монастиря. Відтоді, говорить, бере її з собою у всі свої подорожі. Разом із нею він побував у 25 країнах світу.
Олександр Волощук з іконою з Хіландарського монастиря. Архівне фото героя
“Кілька таких країн, які запали в душу, які чимало мені дали. Передусім це східні країни, країни мусульманської культури, там, де яскраво виражена гостинність стосовно мандрівника, до людини, яка приходить до них з миром. Це і Таджикистан, Грузія, звичайно, Афганістан, як це комусь не буде схоже дивним. Якщо говорити про європейські країни, то найбільше мені дали, мабуть, Франція – країна, яку я дуже люблю, Албанія, Хорватія, Литва. Якщо говорити про Південну Америку, то це Парагвай, Чилі, Болівія”, – пригадує мандрівник.
Робота над однією книгою зазвичай триває від чотирьох до шести місяців, говорить Олександр. Один з історичних романів письменника “Парагвайське щастя” читають і за кордоном, а кілька її розділів перекладені іспанською мовою.
Олександр Волощук у мандрівці. Архівне фото героя
“Книга про життя українців у цій далекій країні, де я прослідковую на прикладі однієї родини, видуманої родини, життя українців у Парагваї від переселення в 37-му році і до наших днів, коли там був 2018 рік. Тобто фактично три повноцінних покоління, життя українців у Парагваї. Я там жив два місяці серед українців, з представниками різних поколінь спілкувався і зі старими людьми, яких туди ще дітьми привезли. І з тими українцями, які вже там народилися. Пропускав через себе всі ці історії. У мене було понад 30 зустрічей з представниками різних поколінь української діаспори там. Книга ще не була видана, а деякі речі з цієї майбутньої книги майбутньої я публікував у себе на сторінці у Facebook. І прочитала людина зі Сполучених Штатів та написала мені, що людина, про яку я розповідаю у своїй книзі, – це її родич. Мені дуже приємно. Ця книга дуже популярна на Волині. Чому на Волині? Тому що в Парагвай їхали саме з Волині українці в 36-му році, у 36-39-й”, – пояснює письменник.
Олександр Волощук у мандрівці. Архівне фото героя
На творчій зустрічі у Кролевці письменник презентував власні книги, остання з яких присвячена його пішій подорожі країною. “Український хрест” – таку назву, каже автор, обрав для видання, адже у 2020–2021 роках він пройшов Україну від крайньої півночі до півдня та від заходу до сходу, утворивши на карті символічний хрест. Нині письменник займається облаштуванням приватного будинку-музею у Чернігові, в якому мешкає, а також планує двотижневу локальну мандрівку в Карпати.
Олександр Волощук у мандрівці. Архівне фото героя
“Мені дуже хочеться розповідати людям про цей світ. Щоб люди не сприймали світ із телевізора, а я розповідаю про справжній світ, яким він є”, – говорить Олександр.
