«Ми хотіли показати, що Сумщина не периферія», – у Сумах вийшла книга «Інакодумство на Сумщині»

Перший том книги «Інакодумство на Сумщині» вийшов ще у 2012 році, і весь цей час тривала робота над другим томом. Сюди увійшли доповідні записки КДБ про антикомуністичні лозунги у громадських місцях, протоколи партійних зборів з осудом україномовних жителів Сумської області, листи з приватних архівів мешканців області з повідомленнями про примусову русифікацію тощо. Книга має на меті ознайомити читачів з фактами протестних настроїв жителів і уродженців Сумщини, направлених проти правлячого комуністичного режиму, починаючи з часів післясталінської «відлиги» (1956 р.) і закінчуючи періодом пізньої «перестройки» (1990 р.).

Упорядниками книги виступили В’ячеслав Артюх, Геннадій Іванущенко та Володимир Садівничий.

«Готуючи другий том книги, ми хотіли показати, що Сумщина не периферія, – говорить упорядник видання, завідувач кафедри журналістики та філології СумДУ Володимир Садівничий. – Ми вивчили та використали документи з архіву СБУ України, з архіву СБУ в Сумській області, з архівів центральних органів державної влади, з сумського обласного архіву та з приватних архівів різних людей. І з’ясували, що на Сумщині в усі часи були люди, які виступали за демократичні цінності. І це не подобалось радянській владі. Тому інакодумці завжди зазнавали переслідувань з боку влади».

Історія інакодумства на теренах Сумщини у другому томі збірника представлена різноманітними видами джерел: архівними документами, мемуарами, листами, повідомленнями преси, художньо-літературними текстами. Документи та матеріали книги дозволяють отримати повне уявлення про настрої інакодумства на теренах Сумської області у 1955-1990 роках.Реклама:

«Інакодумці – це люди, думки яких на 100 відсотків відрізнялися від ідеології Комуністичної партії, – розповідає Володимир Садівничий. – Так, наприклад, відомим інакодумцем з Конотопщини є Анатолій Соболєв. Він народився у 1940 році в селі Попівка Конотопського району. На початку 1960-х навчався на відділенні української мови та літератури Харківського державного університету імені Горького. Будучи студентом, наш земляк виступав за те, щоб дисципліни, які стосуються української філології, викладалися українською мовою, а викладачі філологічних україномовних дисциплін мали б поза навчальними заняттями спілкувалися українською мовою. Таку його позицію у 1964 році розглядали закриті партійні збори філологічного факультету Харківського державного університету. На зборах позицію Анатолія Соболєва засудили, а за «націоналістичні прояви» його виключили з лав КПРС. Перед ним нависла і загроза виключення з університету».

Книга розповідає, як представники органів радянської влади на Сумщині інакодумців звільняли з роботи, погрожували виключенням з вузів, виганяли з лав КПРС, переслідували та заводили на них карні справи. З 1955 по 1990 рік слідчими органами Сумської області було відкрито 20 кримінальних справ, а органи КДБ Сумщини провели з інакодумцями 250 профілактичних бесід.

«Коли ми говоримо про Інакодумство на Сумщині, то у першу чергу згадуємо Миколу Данька, Геннадія Петрова, Юрія Царика, – каже Володимир Садівничий. – Найбільше поневірянь випало на долю журналіста Миколи Данька, на якого і карну справу заводили, і з роботи виганяли, і фактично не дали реалізуватися у творчості. Діяльність Геннадія Петрова була глибоко пов’язана з краєзнавством. Він вивчав наше українське коріння та зробив чимало краєзнавчих знахідок на Україні. Завжди і скрізь розмовляв українською мовою та наполягав, щоб його товариші та колеги в Сумах теж спілкувалися українською. Письменник Юрій Царик разом зі своїм товаришем поетом Анатолієм Семенютою більше року провели у тюрмі за пропаганду української мови, літератури та культури».

Одна з історій, що згадується у книжці – про те, як у шестидесяті роки минулого століття активісти намагалися відродити в Україні стародавню традицію колядування. Але радянська влада ставилася до цього вкрай негативно. Тому чимало колядувальників були заарештовані.

Сумські інакодумці боролися з режимом всіма доступними засобами: друкували та розповсюджували антирадянські листівки, робили антирадянські написи на парканах та стінах будинків, пропагували українську мову та українську культуру. Книга доводить, що навіть у часи комуністичного режиму і репресій знаходились люди, здатні мислити інакше, які зберігали гідність, народні традиції, рідну мову і чинили спротив тоталітарному режиму.

Оксана Кир'ян Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram

Джерело

Новости Сумы