Білопільська публічна бібліотека імені Олександра Олеся працює з 1991 року. До повномасштабного вторгнення вона обслуговувала понад три тисячі читачів. Сьогодні ж, через постійні обстріли та масову евакуацію, відвідувачів залишилося трохи більше тисячі.
Російські удари неодноразово пошкоджували приміщення бібліотеки, місто спорожніло, а велика частина населення виїхала. Попри це, книгозбірня продовжує працювати, забезпечуючи місцевим мешканцям доступ до літератури та простір для спілкування.
Робота під постійними обстрілами
Білопілля залишається одним із найвразливіших населених пунктів Сумщини. Щодня і щоночі над містом пролітають ворожі дрони, а обстріли руйнують житлові будинки та інфраструктуру. Через це значна частина населення виїхала, а всі діти були евакуйовані.
«Ситуація в місті дуже складна, більшість мешканців виїхали, закриті магазини, багато будинків пошкоджено. Але бібліотека продовжує працювати», — розповідає Лариса Зарко, начальниця відділу культури та туризму виконавчого комітету Білопільської міської ради.
Попри воєнні загрози, книгозбірня щодня відкриває свої двері для читачів.
Скорочений графік і нестача персоналу
До початку повномасштабного вторгнення бібліотека працювала за звичним графіком – з 8:00 до 18:00. Проте через постійні небезпеки та обмежені ресурси її робочий день скоротився, і зараз заклад відчинений лише до 16:00.
Зменшилася й кількість працівників. Якщо раніше тут працювали 11 бібліотекарів, то зараз залишилося тільки п’ятеро. Вони не лише виконують свою основну роботу, а й беруть на себе додаткові обов’язки, щоб заклад міг функціонувати.
«Зараз нас значно менше, але ми робимо все можливе, щоб бібліотека залишалася відкритою. Читачі, не дивлячись на складну безпекову ситуацію у місті, приходять до нас, беруть книжки та спілкуються з нашими бібліотекарями.І саме книжка та спілкування допомагають мешканцям нашого міста легше пережити жахіття війни», — каже Лариса Зарко.
Зберегти життя…
Будівля бібліотеки вже не раз потрапляла під російські удари. Найсильніші руйнування сталися у квітні 2024 року, коли ворожий керований авіаційний боєприпас влучив у двір книгозбірні. Вибуховою хвилею вибило всі вікна, а стіни вкрилися глибокими тріщинами.
Через кілька днів повторний обстріл ще більше погіршив ситуацію, спричинивши нові пошкодження.
«Восьмого квітня 2024 року на подвір’я бібліотеки прилетів ворожий КАБ. Після цього у бібліотеці повилітали всі вікна, а у самому приміщенні утворилися глибокі тріщини. Через декілька днів у двір нашої книгозбірні знову прилетів КАБ від сусідньої держави, після чого тріщини у приміщенні бібліотеки збільшилися. Сьогодні, коли лунає повітряна тривога, працівники бібліотеки та відвідувачі швидко спускаються в укриття, яке є у нашій книгозбірні, адже найважливіше для нас — це зберегти життя людей», — розповідає Лариса Зарко.
Книги, волонтерство та боротьба за майбутнє
Попри всі труднощі, бібліотека не лише працює, а й розвивається. У 2024 році її книжковий фонд поповнився новими виданнями на суму 100 тисяч гривень із місцевого бюджету.
Окрім своєї основної діяльності, бібліотекарі разом із читачами активно займаються волонтерством: плетуть маскувальні сітки, кікімори, збирають продуктові набори та передають їх військовим.
«Ми допомагаємо фронту так, як можемо: плетемо, збираємо, підтримуємо. Це наша спільна боротьба», — каже Лариса Зарко.
Попри щоденні обстріли, пошкодження будівлі та складну ситуацію в місті, бібліотека продовжує свою роботу.
«Ми не припиняємо обслуговувати читачів. Віримо, що війна закінчиться, і всі повернуться до нашої бібліотеки», — підсумовує Лариса Зарко.
Сьогодні бібліотека у Білопіллі — це не просто місце, де можна взяти книгу. Це символ незламності, підтримки та єдності громади навіть у найскладніші часи.
Підготувала Оксана Кирʼян Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
