Ще у 2013 році він свідомо вирішив пов’язати своє життя з військовою службою. Довго навчався, щоб стати військовим музикантом. Службу розпочав на посаді музиканта оркестру. Сьогодні він – артист 2 категорії військового оркестру 2 Шосткинського полку. Історією військового музиканта поділилися у Фейсбук-спільноті Військової частини 3022 НГУ.
«Я ще до війни знав, що хочу бути військовим музикантом. Це був мій свідомий вибір. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, усі стали до справи. Уже не мало значення, хто ти за посадою», – розповідає військовослужбовець.
На початку повномасштабної війни він разом із побратимами ніс службу на блокпосту в Количівці, де обороняв напрямок траси Київ – Ніжин.
Одним із найбільш пам’ятних моментів для нього стало те, що під час бою в обороні безпосередню участь брав генерал-майор за позивним «Вітер».
«Це був дуже грамотний командир. Він спокійно керував людьми, швидко приймав рішення і завжди думав про особовий склад. Такі люди залишаються в пам’яті назавжди», – згадує Музикант.
Не раз доводилося облаштовувати позиції під ворожими обстрілами.
«Одного разу ми закінчили будувати окоп і добре укріплений бліндаж. Майже одразу почався сильний обстріл. Тоді ми справді дивом залишилися живими», – говорить гвардієць.
Військовослужбовець із вдячністю згадує підтримку українців у перші місяці війни.
«Цивільні дуже допомагали. Привозили їжу, одяг, термобілизну – усе необхідне. Ця підтримка тоді багато значила для кожного з нас», – каже військовий.
Особливо важкими залишаються спогади про 30 березня 2022 року.
«Коли наші підрозділи вибили окупантів, ворог в агонії з боку кордону завдав удару із системи «Смерч» двома хвилями касетних протипіхотних боєприпасів. Після цього за метр від себе я побачив побратима без ознак життя. Ми намагалися надати йому допомогу, але, на жаль, він загинув», – розповідає гвардієць.
Попри всі випробування, він продовжує службу та переконаний: перемогу наближає кожен, хто чесно виконує свій обов’язок.
«На війні немає важливих чи неважливих посад. Кожен робить те, що повинен, і саме завдяки цьому ми тримаємося та боремося далі», – підсумовує гвардієць.
