Сьогодні, 30 грудня, перестало битися серце куратора школи раннього розвитку «Джерельце», методиста Центру естетичного виховання ШМР Валентини Василівни Владикіної. – Пішла з життя Людина, Вчитель, Наставник – чуйна, добра, хороша. Протягом багатьох років вона прокладала дорогу у доросле життя дітям школи «Джерельце», сіяла добре і вічне у душі кожної дитини. Любили і поважали її колеги, батьки, учні за чуйне і добре серце, за материнську теплоту і розуміння, за те, що вона завжди підтримувала ініціативу, заохочувала творчість, помічала і схвалювала найменшу іскринку нового. Її життя – це її скарб, подарований людям, людським душам, друзям, дітям, онукам. Совісна і чутлива, добра і справедлива, висококваліфікований педагог, мудрий порадник і наставник. Все своє життя вона жила з думкою про тих, кому віддавала знання майже півстоліття. Всі її любили, пам’ятали і завжди дякували за науку. Пам’ять про Валентину Василівну назавжди залишиться у здійснених мріях і задумах випускників, вдячних серцях колег. Висловлюємо щире співчуття рідним та близьким, – повідомляє ексдиректор Шосткинського центру естетичного виховання Володимир Кисельов. – Сьогодні пішла у вічність мій наставник, педагог і прекрасна людина Валентина Владыкина. Практично все життя вона віддала дітям, працюючи в позашкіллі нашого міста. Її знали всі батьки міста, всі діти, тому що вона була керівником Школи раннього розвитку дитини “Джерельце” Центру естетичного виховання ШМР. Як мені повезло побачитися в останній раз і обійнятися. Завжди усміхнена, позитивна, найкраща матуся і бабуся, яка любила життя. Царство небесне і вічний спокій шанованій людині і справжньому вчителю! Поховання сьогодні о 12.30, – інформує колега Наталія Ющенко. – Горе прийшло в наш колектив. Пішла з життя Владикіна Валентина Василівна! Педагог з великої літери. Все життя присвятила вихованню дітей. Закінчила педагогічний інститут імені А.Макаренка в Сумах, працювала вожатою в школі №6, потім методистом Палацу піонерів, далі – Центру естетичного виховання, а також стала засновницею та педагогом школи раннього розвитку “Джерельце” ЦЕВ, де працювала до останнього часу. Гаряче серце, доброта, енергія, вміння цінувати людей та дружбу, відданість своїй роботі – такою знали та запам’ятаємо Валентину Василівну, – повідомляють адміністрація, профспілка та працівники ЦЕВу.
