Сучасні шахрайські схеми базуються на соціальній інженерії – зловмисники змушують населення повідомляти особисту інформацію під психологічним тиском. У Сумській області в першому півріччі 2026 року зареєстровано понад 500 випадків таких кримінальних правопорушень. Які махінації використовують злодії, кого обманюють частіше та як себе захистити – у нашому матеріалі.
Більшість шахрайств – онлайн
За статистикою Головного управління Національної поліції в Сумській області, із 555 зареєстрованих шахрайств протягом першого півріччя 2026 року близько 70% були скоєні онлайн. Про підозру повідомлено 39 особам. Втім, якщо порівняти статистику за той же період минулого року – кількість шахрайств зменшилася майже на третину. Однак кібершахрайство залишається одним з найпоширеніших видів злочинів у регіоні.
«Понад дві третини таких злочинів сьогодні пов’язані з використанням інформаційних технологій», – розповідає Роман Даценко, заступник начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Найбільше випадків шахрайства зареєстровано в обласному центрі – 203 правопорушення. Далі за кількістю ідуть Конотоп – 74 випадки й Ромни – 57.
Три найбільш поширені схеми
Найчастіше мешканці області потерпали від трьох поширених схем. Лідирують тут телефонні дзвінки осіб, які видають себе за працівників банків – таких зафіксовано 127 випадків. Під час таких розмов зловмисники намагаються виманити конфіденційні банківські дані або змусити потерпілих самостійно переказати кошти.
Не поступається популярністю і шахрайство під час онлайн-покупок. За шість місяців правоохоронні органи зареєстрували 99 випадків продажу вигаданих товарів через інтернет. Загалом схема виглядає так: публікуються привабливі оголошення на торгових майданчиках або в соціальних мережах, зловмисники отримують передплату, а потім припиняють будь-який зв’язок із покупцем.
І завершує рейтинг схем шахрайств махінація з підробленими інтернет-посиланнями. Від такого методу постраждало 93 особи в області. Зловмисники надсилають фішингові повідомлення в месенджерах, SMS або електронною поштою, спонукаючи перейти за посиланням на сайт, який зовні майже не відрізняється від офіційного. Після введення банківських реквізитів або персональних даних інформація потрапляє до шахраїв, які використовують її для викрадення коштів.
Реклама:
Які ще махінації використовують шахраї
У поліції пояснюють, що більшість сучасних шахрайських схем – це психологічний вплив, який змушує людей самостійно повідомляти конфіденційні дані або переказувати кошти. Зловмисники створюють відчуття терміновості, представляються працівниками банків чи державних установ. Вони одразу повідомляють про нібито виграші або соціальні виплати, залякують блокуванням рахунків чи оформленням кредитів.
Окремо фахівці звертають увагу на підміни телефонних номерів, фішингових сайтів та повідомлень, які зовні майже не відрізняються від офіційних ресурсів. Ба більше, зловмисники оперативно адаптують свої схеми до суспільних подій. Зокрема, вони можуть поширювати фейкові повідомлення про державні виплати, допомогу постраждалим, компенсації чи гуманітарні програми, використовуючи логотипи державних установ, банків або міжнародних організацій.
Правоохоронці зазначають, що розкривати кіберзлочини (це правопорушення, які вчиняються за допомогою комп’ютерів та мережі Інтернет) займає більше часу, ніж розслідувати традиційні майнові злочини. Причини цього – дистанційний характер злочинів, використання VPN, підміни номерів телефонів, криптовалют, а також необхідність отримання інформації від банків, операторів мобільного зв’язку, інтернет-провайдерів та інших установ.
Хто піддається шантажу найчастіше
Від шахрайств потерпають люди різного віку, адже злочинці використовують актуальні інформаційні приводи. Влітку шахраї можуть «роздавати» допомогу на оздоровлення дітей, взимку – компенсації за блекаути чи купівлю генераторів, а після масованих атак – фейкові виплати потерпілим.
Молодь стикається з фішинговими сайтами та підробленими оголошеннями через активне користування онлайн-сервісами. Люди середнього віку нерідко стають жертвами телефонних шахраїв. Літні люди можуть більше довіряти співрозмовникам, які представляються працівниками банків чи державних установ.
Як вберегти себе від зловмисників
Правоохоронці наголошують: під час телефонних розмов або листування – не повідомляйте PIN-коди, CVV-коди, одноразові SMS-паролі, паролі до інтернет-банкінгу, не чи встановлюйте програми віддаленого доступу на вимогу незнайомців.
«Якщо під час розмови у вас виникли сумніви щодо співрозмовника – припиніть розмову та самостійно зверніться до банку за офіційним номером телефону», – рекомендує Роман Даценко.
У разі, якщо ви стали жертвою шахраїв, правоохоронці рекомендують негайно заблокувати банківську картку, повідомити про це ваш банк, змінити паролі до онлайн-сервісів, зберегти всі можливі докази та звернутися із заявою до Національної поліції.
Біловол Наталія Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
