На Сумщині за 9 місяців цього року діагностували 133 нові випадки ВІЛ-інфекцій. Основний спосіб передачі в області — незахищені статеві контакти (85%). Через ін’єкційні наркотики інфікувалися близько 15,5%. Про те, як війна змінила динаміку виявлення та лікування ВІЛ на Сумщині розповіла Лариса Панасенко, заступниця медичного директора з питань профілактики та боротьби зі СНІДом Центру соціально небезпечних захворювань, лікар-інфекціоніст відділення профілактики та боротьби зі СНІДом.
— Пані Ларисо, як війна вплинула на поширеність соціально небезпечних захворювань в Україні і на Сумщині в цілому?
Війна дуже внесла свої корективи. На сьогодні в Україні загалом спостерігається тенденція до зменшення кількості протестованих осіб і кількості вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції. Наприклад, за дев’ять місяців 2025 року диспансерна група по країні зменшилася майже на 10%.
Найбільше падіння реєстрації ми бачимо в регіонах, які раніше давали дуже високі показники захворюваності: Одеська область та місто Київ. Також суттєво зменшилася реєстрація в Луганській, Херсонській, Донецькій областях. Це пов’язано з тим, що ми втратили контроль над частиною територій і, відповідно, втратили можливість отримувати статистичні дані. Ми не знаємо, скільки там залишилося пацієнтів, де вони зараз і яка їхня доля.
В Україні реєструється близько 22 нових випадків ВІЛ, 8 випадків захворювань на СНІД і майже 3 смерті, зумовлені СНІДом. Ми також розуміємо, що багато ВІЛ-позитивних наших захисників зараз воюють.
Враховуючи, що ВІЛ довгий час не має клінічних проявів, а шляхи передачі — це кров та незахищені статеві контакти, ми прогнозуємо подальше зростання захворюваності в майбутньому.
— Яка ситуація в Сумській області? Чи можна говорити про покращення?
У Сумській області, попри COVID і попри те, що ми — прикордонний регіон, кількість протестованих збільшується, але кількість виявлених ВІЛ-позитивних зменшується. Диспансерна група за дев’ять місяців 2025 року зменшилася майже на 25% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.
Однак сказати, що ситуація покращилася, ми не можемо. Зменшення — це наслідок міграції населення. Значна частина людей виїхала в інші регіони чи за кордон. Ми навіть не знаємо сьогодні точну кількість жителів області. Особливо багато виїхала молодь, а саме вона є групою ризику щодо інфікування ВІЛ.
Тому прогнозувати реальну динаміку дуже складно. Теоретично ми маємо бути готові до зростання кількості нових випадків.
Лариса Панасенко. Суспільне Суми
— Скільки людей перебуває на лікуванні? Чи багато військовослужбовців серед них?
Диспансерна група по області сьогодні — 1537 пацієнтів. Це люди, які щоденно приймають антиретровірусні препарати, щоб жити повноцінно й довго.
Серед них близько 100 — це військовослужбовці. Є і хлопці, і дівчата. Ми з ними постійно на зв’язку: надсилаємо ліки в будь-який регіон України через громадські організації, слідкуємо за їхнім станом. Якщо вони можуть пройти лабораторні обстеження в іншій області — домовляємося з колегами, щоб їх прийняли. Так само ми допомагаємо військовим із інших регіонів, які лікуються в Чернівецькій чи Львівській області, але тимчасово перебувають у нашому регіоні.
У нашому Центрі соціально небезпечних захворювань на обліку близько 900 пацієнтів, решта — у Шостці та Конотопі, де діють сайти антиретровірусної терапії.
— Яка ситуація з новими випадками саме на Сумщині?
За дев’ять місяців 2025 року ми взяли під нагляд 133 нових пацієнти — вперше діагностованих із ВІЛ. Це приблизно один випадок на два дні. У 2024 році за цей же період було 187 нових випадків. Тобто виявлення зменшилося. Причини очевидні: міграція, складність логістики з прикордонних сіл, скорочення молоді, яка є групою ризику.
У 2022–2024 роках ми навпаки спостерігали ріст захворюваності.
— На якому місці Сумщина в загальноукраїнському рейтингу?
Окремого рейтингу за рівнем захворюваності немає. Але щодо обсягів тестування ми займали 7 рангове місце. Це хороший показник, бо чим більше тестуємо, тим більше можемо виявити на ранніх стадіях.
Проблема ВІЛ у тому, що він не має початкових симптомів. Людина може жити 6–8 років без жодних проявів. Виявити можна лише лабораторним шляхом — швидким тестом (15–20 хвилин) або інструментальним методом у лабораторії.
Тому ми й наголошуємо: кожна людина має хоча б раз на рік пройти тест.
— Який сьогодні середній вік нових пацієнтів?
— Структура змінилася. По Україні найбільше нових випадків реєструється серед людей віком 30–49 років і старше. Молодь 18–24 років — поодинокі випадки. У Сумській області звернення з діагнозом у 40–50 років стало звичною ситуацією. Молодих майже немає: за дев’ять місяців цього року — лише 3 випадки у віковій групі 18–24, решта, як я вже й сказала 35-50.
На Сумщині основний спосіб передачі — незахищені статеві контакти (85%). Через ін’єкційні наркотики — близько 15,5%.
— Чому зросла кількість інфікувань серед благополучних людей?
Все просто: незахищені статеві стосунки. Молодь добре обізнана, активніше використовує презервативи. Натомість старше покоління, яке вже має дітей і часто перебуває в повторних стосунках, контрацепцію обирає іншу, тому презервативи не використовуються.
— Що реально могло б зменшити кількість нових випадків ВІЛ?
- Доконтактна профілактика (ПрЕП). Це щоденний прийом препарату, який захищає людину без ВІЛ, але з ризиковою поведінкою. Рекомендовано партнерам ВІЛ-позитивних, людям, які вживають наркотики, працівникам комерційного сексу, чоловікам, що мають секс із чоловіками, трансгендерним особам, ув’язненим. У нас в області 153 людини приймають ПрЕП.
- Постконтактна профілактика в основному у нас призначається людям, які мали уже ризик інфікування. Переважно це наші медичні працівники. Це наші медики, не тільки в лікувальних закладах, військові медики.
Це були в нас також звернення від військових хлопців, які витягували поранених,ВІЛ-позитивних і кров там попадала на їхню шкіру, в очі потрапляла. А це і пересічні громадяни, наприклад, у нас в цьому році було три звернення від батьків, які привели дітей, які накололися на шприци, граючись на дитячих майданчиках, відпочиваючи біля озера.
Тобто суть постконтактної профілактики заключається в тому, що людині, яка мала ризик інфікування ВІЛ, призначається антиретровірусний препарат якомога раніше на протязі двох годин, але не пізніше 72 годин з моменту аварійної ситуації.
За дев’ять місяців цього року зареєстровано 28 звернень: 6 — медики, 22 — цивільні. Усі, хто отримав терапію, не інфікувалися.
І знову ж таки хочу наголосити, що по доконтактній профілактиці у нас зараз в області перебуває 153 особи, що люди, яким ми призначали постконтактну профілактику, приймаючи ці препарати не інфікувалися ВІЛ.
Ми на тому тижні буквально отримали ще ін’єкційну форму препарату, Каботегравір для доконтактової профілактики. Тобто людина замість того, щоб кожного дня пити таблетку, та саме з метою щоб не інфікуватися віл, робить ін'єкцію. Ін'єкція робиться один раз на два місяці, це є дуже зручним. Ми такого препарату отримали на сім пацієнтів.
— Які соціально небезпечні захворювання на Сумщині найпоширеніші?
Найбільший ризик — туберкульоз, тому що він передається повітряно-крапельним і контактним шляхом. Інфікуватися може будь-хто, навіть ведучи здоровий спосіб життя.
Серед парентеральних інфекцій (ВІЛ, вірусні гепатити) найбільш поширені й небезпечні — гепатити В і С, бо для інфікування інколи достатньо мікродози крові. Якщо гепатит підтверджується, то призначається лікування, і за три місяці його можна повністю вилікувати.
– Щодо ВІЛ. Ви казали, що людина живе без симптомів, доки не здасть кров. Але, можливо, все ж таки є якісь підказки чи симптоми?
– Ми вже з досвіду бачимо, що майже 60% наших пацієнтів, у яких ми діагностуємо ВІЛ, ми виявляємо вже на третій або четвертій клінічній стадії. І, на жаль, це саме та стадія, коли людина вже проходить не одного фахівця.
Жила собі людина, нічого її не турбувало. Потім вона починає помічати, що частіше хворіє: з’являється пневмонія, запалення легень, через деякий час – герпетична інфекція. Тобто коли імунна система починає давати збій, людина починає хворіти й уже звертається до лікарів з тим чи іншим діагнозом. Сьогодні багато пацієнтів ми обстежуємо саме вже за клінічними проявами ВІЛ.
– Що ви радите людям щодо профілактики?
— Ми налаштовуємо і наших пацієнтів, і всіх громадян, і лікарів на те, що один раз на рік людина в межах пакету медичних гарантій може безкоштовно пройти обстеження на ВІЛ, вірусні гепатити та інфекції, що передаються статевим шляхом.
Якщо людина почувалася добре, а потім раптом починаються проблеми зі здоров’ям, не обов’язково це ВІЛ. Але ми завжди говоримо: спочатку обстежтесь і виключіть ВІЛ-інфекцію, а далі вже звертайтеся до інших фахівців.
– Наприкінці нашої розмови: чи можете назвати адреси, телефони, контакти, куди можна звернутися людині, яка хоче з’ясувати те чи інше питання? Можливо, анонімно.
– Обстеження на ВІЛ-інфекцію можна пройти у сімейного лікаря. Якщо ви хочете зробити це анонімно, то в області функціонує дев’ять кабінетів довіри:
У місті Суми працюють три такі заклади:
Відділення профілактики та боротьби зі СНІДом, де проводиться тестування на вірусні інфекції (у тому числі й тестування на ВІЛ швидкими тестами), знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 22.
Ми працюємо щодня, окрім вихідних, з 08:00 до 15:40. У цей час будь-яка людина може звернутися та пройти тестування. Швидкі тести дають можливість дізнатися свій ВІЛ-статус уже за 15–20 хвилин.
Контакти:
Реєстратура: 701-984
Соціальний працівник: 099-744-7401
