Ветеран російсько-української війни Олександр Базилевич після поранення втратив обидві ноги й руку. Кілька тижнів тому він повернувся зі Сполучених Штатів, куди їздив на протезування. Нині волонтерить у шпиталях, підтримує бійців, які також втратили кінцівки та планує освоїти хендбайк – велосипед, який рухається з використанням рук, а не ніг. Свою історію Олександр Базилевич розповів Суспільному.
Олександр Базилевич. Суспільне Суми
Ветеран російсько-української війни Олександр Базилевич на кріслі колісному у Конотопському ліцеї №10. Розповів, що тут він навчався з восьмого класу й випустився у 2015 році: "Це рідна для мене школа. Я в ній закінчував 11 клас, пішов далі вчитися на вищу освіту, підтримував зв'язок з директором школи, з іншими вчителями".
Олександр Базилевич на дошці пошани в Конотопській школі. Суспільне Суми
На шкільному стенді й нині висить його портрет серед талановитих учнів та випускників.
"Він займався хореографією, займався в хореографічному гуртку центру дитячої юнацької творчості. В школі він навчався добре, брав участь в олімпіадах і в другому етапі, тобто в міському, він мав перемоги з математики і з географії. Був учасником третього етапу учнівських олімпіад всеукраїнських з географії, а також займався в Малій академії наук, писав наукові роботи в відділенні науки про землю, секція "географія й ландшафтознавство". По закінченню навчання в школі він мав навіть відзнаку міську “Золотий ерудит”. Тобто, це результати, якими пишаємося", — розповіла директорка навчального закладу Світлана Горшеніна.
Світлана Горшеніна. Суспільне Суми
На початку повномасштабної війни Олександр Базилевич пішов у військкомат, аби стати на захист країни. Але, каже, без військового досвіду тоді його не мобілізували. На початку 2023 року чоловіку вдалось приєднатись за контрактом до Сил Спеціальних Операцій.
"Я займався дронами і вибухівкою, пошуком, частково сапером, частково інженером. В Луганській області були, під Бахмутом, Серебрянське лісництво, ну і останній раз під Куп'янськом, Харківський напрямок", — розповів чоловік.
Олександр Базилевич в ЗСУ. Архів Олександра Базилевича
У вересні 2023 року, під час штурму під Куп’янськом Олександр зазнав поранення.
"Нам поставили задачу зайняти посадку. Ми зайшли, зачистили, але пропустили одного окупанта. Ось, він поранив побратима, окупанта знищили, побратима почали відтягувати і між нами щось вибухнуло. Після цього отримав поранення я, ще мій інший побратим — медик, з яким також ми збиралися разом витягувати пораненого спершу побратима", — додав Олександр.
Олександр Базилевич у шпиталі з побратимом. Архів Олександра Базилевича
Олександр розповідає: у шпиталі лікарям довелось ампутувати йому обидві ноги та ліву руку.
"Все по-новому. Навіть вбиральня, душ, все-все-все-все. Я вперше сам почистив зуби через три місяці. Ну встав, переліз на візок, це теж було типу.. ну це складно. Але до цього привчаєшся. Далі типу там виїхати взагалі за двері, ну це все по-новому абсолютно. Я сам живу. У мене завжди така позиція: якщо мені складно, мені краще бути самому, щоби типу переварити, адаптуватися. Я приймаю допомогу, якщо мені пропонують, якщо я об'єктивно розумію, що я чогось сам не можу, то це нормально. Але, ну, живу сам, це сам, так що ніяких проблем", — поділився чоловік.
Олександр Базилевич. Архів Олександра Базилевича
Після чотирьох місяців у лікарнях, чоловік говорить, почав задумуватися над протезуванням: " У певний момент в Америці знайшовся чоловік, який на той момент був протезистом, вони відкрили свою клініку власну для поранених військових з України. І він запропонував: обіцяти не буду, але давай спробуємо. Та якось так туди і потрапили".
Олександр Базилевич з побратимом. Архів Олександра Базилевича
У Сполучених Штатах Олександр Базилевич провів пів року. Додому, каже, повертався самостійно:
"Протезування — це таке, справа на все життя, тому що ти там виявляєш для себе якісь елементи, які хочеться змінити, звертаєшся до протезиста, змінюєш їх. Стосовно допомоги, ну, як мінімум, вона осанку вирівнює. Так, щоб прямо конкретно я нею користувався — в мене є інша (рука) і я на неї орієнтуюся завжди. Ну, а в подальшому буде видно там. Наприклад, водіння автомобіля. Я планую хендбайк освоїти. Ну, це типу як велосипед, але у вигляді візка. То я думаю, що абсолютно точно знадобиться протез".
Олександр Базилевич. Суспільне Суми
Нині, за словами Олександра, він ще дооформлює деякі військові документи, тим часом працює.
"Працюю в IT-компанії тестувальником. Хочу відкрити власну справу і свій бізнес, в принципі, навчаюсь уже по цій сфері. Можливо, ще одну вищу освіту отримаю. Пораненим допомагаю. Ну, тому що маю досвід, і, відповідно, вже якось і зв'язки плюс з різними протезними центрами, рекомендую, намагаюся, бо теж черги і так далі, то відповідно якось і з цим працювати", — поділився Олександр.
