7 січня шосткинці провели в останню путь загиблого на Херсонщині земляка.
Грошко Владислав Олександрович народився 16 грудня 1978 року в місті Шостка, був єдиною дитиною в родині. Навчався в школі № 12. Хлопчик з дитинства захоплювався моделюванням військової техніки, відвідував секцію з волейболу.
У 1998 році Владислав був призваний на строкову службу, військовий вишкіл проходив у складі ПВО у Криму, на горі Кастель. За час служби виявив себе відповідальною та дисциплінованою людиною, демобілізувався у званні сержанта. Після армії чоловік повернувся до рідного міста, почав працювати на місцевому хімічному виробництві. За сумлінну роботу неодноразово отримував почесні грамоти, користувався високим авторитетом серед колег. У вільний від роботи час захоплювався рибалкою. «Владислав був спокійним і врівноваженим чоловіком. Завжди намагався всі свої проблеми вирішувати самостійно і не просити про допомогу. В той же час він ніколи не відмовляв іншим у їх проханнях, допомагав друзям і знайомим», — згадує мама Захисника Лариса Олексіївна. Відповідальний, надійний, щедрий – саме таким назавжди запам’ятався Владислав Грошко оточуючим. Він любив і цінував маму, намагаючись в усьому допомогти їй на городі та по господарству. У будь-якій справи він «доходив до суті», працював якісно та старанно. Будучи доброю та співчутливою людиною, він обожнював домашніх тварин і завжди піклувався про своїх улюбленців.
10 травня 2023 року Владислав Олександрович став на захист України. Після військового навчання у Полтаві виконував обов’язки радіотелеграфіста ракетно-артилерійського дивізіону. Він боронив небо, закриваючи його від ворожих ракет, захищаючи мирних українців. Під час короткого спілкування з матір’ю мріяв, як повернеться до рідної домівки, обійме родичів, погладить своїх «чотирилапих друзів» — котів і собаку… 16 грудня чоловік відзначив свій 45-річний ювілей, а через 10 днів його не стало. Чоловік загинув на території Херсонської області, повідомили в мерії Шостки.
Шосткинщина схиляється у пошані та скорботі за своїм вірним сином.
Висловлюємо глибоке співчуття всім, хто знав Владислава Олександровича і для кого його смерть стала трагічною втратою.
