Пан Микола виїхав з села Юнаківка, коли його будинок був пошкоджений вибухами КАБів. Більше, ніж пів року він мешкає у сумському гуртожитку для переселенців.
Вдома чоловік звик до щоденної роботи по господарству. Тепер, поділився, важко без діла.
"Ми ж із села. То на город, то ще куди. А тут сидиш, як в "домі пристарілих".
Пан Микола виїхав з Юнаківки у серпні 2024 року через російські обстріли. Суспільне Суми
Пан Микола має інвалідність, пенсіонер. Розповів, що через російські обстріли виїхав з Юнаківки фактично без речей:
"Сидів, випробовував свою долю. Ну не вистачило далі випробовувати. Навколо будинку в мене три КАБи і я вже не рахую, скільки там снарядів прилетіло. І кинув усе: і машина залишилася, і речі. Що встиг взяти – документи і в що перевдягнутися. Залишився без нічого. Що далі мене очікує – я теж не знаю. Живий залишився, ну немає ніде нічого. І що тепер робить, що мені, що йому і всім іншим? Що робить?".
Пан Микола з сусідами в сумському гуртожитку. Суспільне Суми
В кімнаті живуть учотирьох, сусіди виїхали з Білопільської, Глухівської та Хотінської громад.
"Хочеться жити, щоб один жив, а так чотири чоловіки. У кожного свої якісь варіанти, той те любить, той те. Так що я звикнути не можу. Прилаштуватися можу, а звикнути ні".
Переселенці отримують безоплатні гарячі обіди. Але вечерю доводиться купувати самим. Суспільне Суми
Восени пан Микола хотів повернутися додому. Їздив рейсовим автобусом. Але залишитися не вийшло.
"Все зруйновано. Всі речі, що були в хаті, викинуті, все порозкидано. Повертатися нікуди. У мене гуси залишилися там. Звичайно, немає тих гусей. Так їх поступово, спочатку снарядом побило трішки, потім лисиця поїла. І кіт залишився. Все повипускав і залишив. Тому що везти було нікуди. Привези його, скажімо, у Суми – орендуй гараж, а все ж це платить треба. А за що я заплачу, якщо пенсія в мене 3 тисячі", – розповів чоловік.
Побут у гуртожитку для переселенців у Сумах. Суспільне Суми
Гуртожиток призначений для осіб похилого віку та людей з інвалідністю, тому його мешканцям надають деякі безплатні послуги.
"Нам постільну білизну міняють і перуть. Обіди привозять гарячі. Ми ж пенсіонери, старики, інваліди. Пообідали трішки, а ввечері харчуємося – пундиків набрали, чаю попили та й все. Тому що готувати не виходить – мужики".
Побут у гуртожитку для переселенців у Сумах. Суспільне Суми
Чоловік поділився, що на допомогу з відновлення житла не дуже розраховує. Але все одно повернеться додому:
"Що далі робити? Одинокий, немає ніде нікого. Воно все рано чи пізно закінчиться. Але ж спочатку сімейним будуть давати, дітям. А інвалід, пенсіонер – і що мені? Знову по гуртожитках жити? Там у мене город, там моя Батьківщина, і їхати я нікуди не збираюсь".
