25 січня у Сумах попрощалися із померлим захисником Олексієм Зінківським. Біля Свято-Георгіївського храму зібралися його друзі, побратими, рідні, йдеться в сюжеті Суспільного Суми.
«Він мені потрібен! Дуже потрібен! Йому лише 35! В нього ж серце! Він не повинен був іти! В нього білий квиток. Я йому зателефонувала, кажу: «Сине, рідний, приїжджай до мене в Італію, є де жити!». Він каже: «Мамо, що ти таке кажеш? В мене тут брат, а я поїду? Війна в Україні!». Це його слова! І я закрила рота і зрозуміла, що не маю права йому таке пропонувати. От і все!», — згадує мати Олексія Зінківського Любов.
«Це була найкраща людина в житті. Найдобріша. Він все для людей робив», — говорить колишня дружина військовослужбовця Світлана.
«Ця людина багато чому могла навчити. Він завжди приймав рішення, «крутився», йому завжди хотілося зробити якомога більше користі в цьому житті», — каже друг Станіслав Олексенко.
За словами бойового побратима, Олексій служив у 155-му батальйоні 117-ї бригади територіальної оборони. Додає, що воювали разом з перших днів повномасштабної війни.
«Він до початку вторгнення проживав в Києві, був успішною людиною, мав свій бізнес, був депутатом міської ради Києва, але коли почалося вторгнення, кинув свою діяльність і приїхав до нас, до Сум, тому що це його батьківщина. З перших днів, коли ще всі були у спортивних костюмах, коли ще все це почалося, він не тільки на передовій, але й часто ми з ним заїжджали у тили ворога. Не відмовлявся ані від завдань, ані від чого. На початку війни прийшов зі своїми дронами, віддався повністю справі військового», — розповідає бойовий побратим Олексій.
Олексій Зінківський помер 21 січня, повідомили у Сумській військовій адміністрації, поховали захисника на Алеї Слави Баранівського кладовища.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook
