Автобус сполученням Суми — Храпівщина курсує чотири рази на тиждень і привозить людей в їхні домівки на прикордоння. Пан Василь — один із двох водіїв на цьому маршруті. Кидати свою роботу не збирається: їздитиме доти, доки їздитимуть люди. Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з водієм по дорозі в Храпівщину.
Пан Василь, водій автобуса, липень 2025 року. Суспільне Суми
"Хлопці обганяють мене на своєму “хамері”, вони ж з РЕБом. Може, вони його заглушили, він втратив керування й вибухнув, а уламки полетіли на автобус", — згадав водій випадок, коли безпілотник пошкодив лобове скло ПАЗа. Іншого разу, коли їхав його напарник, пошкодження були значніші.
Рейсовий автобус Суми — Басівка, липень 2025 року. Суспільне Суми
"Колись ударило десь біля Юнаківки. Ні скла не було, ні решіток. Усе переставляти довелося. Зараз ще залишилося бампер поставити. Нині їздимо на одному автобусі, а тоді на двох їздили, поки був не розбитий. Йому ось буде 71 рік, і він ще круте “баранку”, бо ніхто не хоче їхати".
Пасажири автобуса Суми — Басівка, липень 2025 року. Суспільне Суми
Пану Василю 58 років. Їздить на маршруті з 1989, після повернення зі служби в Збройних силах:
"Компаньйон залишився один, дідусь. Ми з ним вже проробили. А було нас, що ми лише вісім рейсів робили трьома машинами на Басівку. Кожного дня. По-різному бувало, але ж там такі села були: Юнаківка — велике село, Лохня, Басівка. Але все, там вже немає нічого, сіра зона".
Наслідки російського обстрілу у селі Іволжанське, липень 2025 року. Суспільне Суми
Найближчий магазин до Юнаківської громади розташований у Стецьківці.
Дорога до Храпівщини, липень 2025 року. Суспільне Суми
Зараз автобус обминає Писарівку, бо там небезпечно.
Пасажири автобуса на прикордонні Сумщини, липень 2025 року. Суспільне Суми
"В’їжджаєш, а він десь гримнув. Унизу біля ставка гримнув: чи ракета, чи КАБ. Там будинки порозвалювані, згорілі. Назад із речами по дві-три сумки або столи везуть. Було, що генератор везли назад. Там же немає ні світла, ні газу".
Пасажирка автобусу, липень 2025 року. Суспільне Суми
Допомагають перевозити не тільки речі, а й тварин:
"Птицю везуть різану. А колись одна жіночка попросила козу забрати. Ну, якщо треба, то заберемо. Головне, щоб вона зайшла в автобус. В один день молоду привезли, на другий день — стару. Так стара взагалі легко зайшла".
Люди забирають зі своїх домівок речі, тварин та городину, липень 2025 року. Суспільне Суми
У кожного своя причина їхати, розповів пан Василь:
"Думали люди, що все буде добре. І городи посадили, і птицю тримали. А ще є така політика: поїду котів погодую. Набирають корму. Каже: "Моїх двоє, але там ще штук шестеро. Вікон, дверей немає, то вони в хаті живуть".
Люди забирають зі своїх домівок речі, тварин та городину, липень 2025 року. Суспільне Суми
Головною небезпекою пан Василь називає російські дрони.
"До Кияниці якось спокійно було, а зараз вже ні, машини спалені. А так подивишся: нове, й нове. То оптоволокно лежить, то вирва на дорозі. Хлопці будують накриття. А по дорозі, та що там — навіть у людей на городах усіяно оптоволокном".
Пасажирка автобуса. Суспільне Суми
За один рейс у Храпівщину й назад пан Василь привозить близько 30 пасажирів. Їздитимуть з напарником, допоки буде потреба та в ці села їхатимуть люди.
Василь. Суспільне Суми
Історію другого водія на маршруті Петра Дяденка Суспільне розповідало в березні 2025 року. Тоді автобус ще їздив до Басівки.
