Простір, в якому діти з різними формами інвалідності можуть знаходити друзів, відчувати максимальне розуміння та бути собою створила в Сумах ініціативна група батьків, серед яких мами: Юлія Глущенко, Марина Патенко та Ольга Шевченко. Молодіжний клуб назвали «Без обмежень» і за рік він зібрав 30 дітей.
«Ми розмовляли близько року, розуміли, що щось треба організувати для наших дітей, але не знали, як це реалізувати, адже не було нічого: фінансів, приміщення, партнерів, зв’язків. Та врешті-решт наважилися і отримали результат – нам дозволили провести перший захід у Конгрес-центрі. Потім почали залучати інших батьків, розподіляти обов’язки та влаштовувати дозвілля для учасників Клубу. Перетиналися з іншими сім’ями у центрі реабілітації, спеціалізованій школі та запрошували до нас. Насичений рік промайнув і 25-го лютого нам виповнився рік», – розповідає Юлія Глущенко.
Учасники Клубу – здебільшого діти 16-20 років з фізичними, інтелектуальними та психічними порушеннями. Серед вихованців є й 10-річні, а найстаршому – 30. Щотижня мами намагаються організувати для дітей щоразу нові, цікаві активності. Із організацією заходів батькам допомагають партнери, яких за 2023 рік назбиралось десятки. Кожного з них запросили на День народження Клубу, який відзначали на початку березня.
Найкращий День народження
Раз на місяць у Клубі святкують День іменинника. В обраний день вітають всіх дітей, у кого був день народження протягом місяця. Іменинники та їхні гості ласують торт та інші смаколики, танцюють та спілкуються. Минулого місяця, коли проводили черговий День іменинника, хлопчик, який нещодавно став частинкою великої родини «Без обмежень», сказав:
«це був найкращий день народження, який в мене був за все життя».
Зробити святкування яскравішими допомагає організація свят «Speciallyti For You», вони майже протягом року існування молодіжного клубу влаштовують для учасників різноманітні розваги і на річницю з Дня заснування Клубу також прийшли до дітей, вони ж, не приховуючи емоцій, зустрічають аніматорів міцними обіймами.
«Ми завжди залюбки відвідуємо «Без обмежень». Приходиш до них і відчуваєш щось рідне. Тут хочеться залишатися якомога довше та знов приїжджати, адже від дітей щоразу ми отримуємо неймовірну віддачу, вони завжди раді нас бачити і дарують щирі емоції.
Проводимо конкурси, День іменинника, ігрову розважальну програму. Також у нас є іграшка-звірятко, за допомогою якої ми знайомимося з новими дітками, але більшість діток ми вже знаємо на імена. Насправді для нас це – честь, якщо нас запрошують на такі заходи. Нам довіряють, нас чекають, а отже ми на правильному шляху», – розповідають аніматори Анна Степанко та Євген Громико.
«Наш Клуб – це коло друзів. Часто ми чуємо, що люди з інвалідністю мають особливі потреби, та потреби наших дітей такі ж, як і у всіх інших людей. Всі ми хочемо бути потрібними, цікавими своїми вміннями та внутрішнім світом. Займатися улюбленою справою, мати спілкування, розуміння і підтримку. Для цього був створений наш молодіжний клуб «Без обмежень» – щоб наші діти не були ізольовані від соціуму, щоб у них була можливість заводити нові знайомства, дружити, цікаво і корисно проводити дозвілля, отримувати нові навички, знаходити хобі, вчитись взаємодіяти і допомагати, святкувати важливі для них дати не наодинці, а у колі друзів», – говорить Юлія Глущенко.
Тільки тут відпускає руку мами
Сину Юлії Максиму 21 рік. За рік у Клубі хлопець став більш відкритим.
«Він дуже любить складати пазли і збирає великі картини у 1500 елементів, а коли кличе допомогти, то я максимум краєчок можу зібрати, у нього ж це виходить відмінно. Щоб для сина було більше простору, ми переїхали у приватний сектор, адже набагато простіше з такою дитиною жити в будинку, але ж за парканом все закінчується. Я бачила, що Максиму хочеться із кимось спілкуватись, знайти друзів вдалося у нашому Клубі.
За рік він помітно став більш відкритим. Перші рази він тримав мене за руку, як завжди, а зараз йому навіть не цікаво, тут я чи ні, адже він у компанії розуміючих його людей. Хоч я і спілкуюсь з ним, але не заміню спілкування з однолітками, яке настільки всім потрібно. Є діти, які насправді дуже погано розмовляють, але до мого подиву, вони розуміють все, що кожен з них говорить», – ділиться Юлія.
Людей лякає невідоме, треба частіше бути серед людей
Олена виховує 10-річного сина Владислава із діагнозом «аутизм». Жінка наголошує, що таким дітям вкрай важливо соціалізуватися, тому постійно із сином відвідує місцеві активності.
«Владя хороший, розумний, талановитий хлопчик зі своїми особливостями. Попри діагноз, ми його повністю прийняли і любимо таким, який він є. Стараємося не закривати його від суспільства, а навпаки, повністю соціалізувати: ходимо на різні виставки, у кінотеатри, кафе, розважальні центри. По максимуму вкоріняємо у суспільство і йому це дуже подобається.
Ми приєдналися до клубу не з самого початку, думали, що син ще замалий, до того ж Владя дуже енергійний, а в клубі вже більш дорослі діти, які вміють стримувати свої емоції, тому в мене був страх, що нам ще зарано бути тут, але згодом ми також стали частинкою Клубу і нас прийняли з радістю. Жодного разу ми не пожалкували, нам дуже подобається.
Для наших діток не так багато є місць, де вони можуть розкрити свій потенціал, знайти друзів. Тут велика родина, де ми можемо завжди бути такими, якими є: відкритими, розкутими, як вдома.
На нашому шляху зустрічається дуже багато хороших людей, а буває є й навпаки, але закриватись не потрібно, треба, щоб суспільство більше бачило таких дітей. Людей лякає невідоме, а завдяки тому, що ми не сидимо вдома, а стараємося максимально бути між людьми, то ми показуємо, що ми не агресивні, ми є добрі, ввічливі, люблячі, відкриті та щирі. І завдяки цьому люди бачать, що немає нічого страшного і з нами можна дружити», – впевнена мама Олена Євтушенко.
Повноцінні члени суспільства без обмежень
«Можливо, нам і не все вдалося, що ми планували, але рік був насичений. Ми відвідували театри, концерти, проводили різні конкурси та майстер-класи, отримували психологічну допомогу, вчились надавати першу медичну допомогу, допомагали військовим, а вони, своєю чергою, допомагали нам.
Будемо й надалі робити все, щоб наші діти жили повним життям і відчували себе повноцінними членами суспільства без обмежень», – наголошує одна зі співзасновниць Клубу Марина Патенко.
Більшість заходів Клубу проводяться у Конгрес-центрі та поява постійного приміщення дозволила б збільшити кількість зустрічей для дітей і зменшила навантаження на батьків, які щоразу вимушені звозити атрибути для заходів. Як зазначив нам перший заступник начальника Сумської обласної військової адміністрації Тарас Савченко, із цим питанням чекають допомогу від міжнародних партнерів:
«Ще на етапі створення ми ініціювали комунікацію Клубу із Сумським державним університетом, щоб цей дуже важливий простір розвивався на базі Конгрес-центру. Організаційно допомагаємо знаходити зв’язки з міжнародними партнерами, щоб для дітей на грантовій основі залучалися додаткові ресурси.
Обговорюватимемо з колективом Клубу оформлення заявок на допомогу від організацій, які надають допомогу дітям. Також будемо намагатися з допомогою партнерів розв’язувати питання щодо надання дітям приміщення для постійного користування».
Усі, хто хоче підтримати розвиток сумському Клубу для дітей з різними формами інвалідності, можуть звертатися до співзасновниць «Без обмежень» Юлії Глущенко (тел. 066 670 72 16) та Марини Патенко (тел. 095 317 22 96).
