Військовослужбовець загинув 29 січня внаслідок влучання російського FPV-дрона в районі Лимана Краматорського району Донецької області. Володимир Бездрабко служив в протитанковому відділенні батальйону територіальної оборони.
9 лютого в Охтирці попрощалися з захисником України Володимиром Бездрабком.
Володимиро Бездрабко. Суспільне Суми
Прощання з воїном відбулося в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці.
В Охтирці попрощалися із захисником України Володимиром Бездрабком. Суспільне Суми
"Це вперше така ситуація була, що дрони атакували позицію, де знаходився Іванович. До цього його позиція неодноразово потрапляла під обстріли, під удари ворожих FPV-дронів, але хлопці завчасно переміщувалися до укриття, а тут вийшло так, що просто не встиг", — сказав Ігор Чернов, командир підрозділу.
Ігор Чернов. Суспільне Суми
Валентин Сталинський — колега Володимира, керівник спортивного туризму. Вони працювали разом у центрі позашкільної освіти, також у школі. Загалом Володимир працював у сфері освіти понад 20 років.
В Охтирці попрощалися із захисником України Володимиром Бездрабком. Суспільне Суми
"Дуже тривалий час колись ми працювали спільно в позашкіллі. Звернувшись до нього, завжди отримуєш не тільки добре слово, а й саме підтримку", — сказав Валентин Сталинський.
Валентин Сталинський. Суспільне Суми
Юрій Лисенко — побратим Володимира. За його словами, чоловік став на захист Охтирщини з перших днів повномасштабного вторгнення.
В Охтирці попрощалися із захисником України Володимиром Бездрабком. Суспільне Суми
"Зайшли у військову частину, побачили там двох-чотирьох солдатів, шукаємо, а де можна зброю взяти. Вони кажуть — у спортзалі. І ми зайшли туди, там були тільки гранатомети, "мухи". І тоді почали отут збігатися цивільні люди, брали гранатомети, і ділилися ми на дві команди, ще не знали один одного. І ось перша колона прийшла, вона пішла десь у сторону Чернеччини, її ніхто не чіпав, а друга колона йшла — машин, ось почали їх підбивати, ті машини", — сказав Юрій Лисенко, побратим.
Юрій Лисенко. Суспільне Суми
"Ми зустрілися, вже був створений блокпост, і ми там із перших днів зустрілися, і так почалася наша служба в Збройних силах. Дуже він був гарним побратимом, надійним, на якого можна було покластися. Більше трьох років ми прослужили в місті, потім він переїхав у наш 154-й батальйон. Було всяке. І холод, і голод. Але все було добре", — розповів Андрій Кампов, побратим.
Солдату назавжди залишилося 53 роки. Поховали Володимира на Алеї пам'яті в Охтирці біля центрального кладовища.
