Ветеранка Вероніка Соколовська, яка зазнала четвертого бойового поранення та отримала інвалідність другої групи, потребує постійного стороннього догляду. За її словами, чоловік, який також служить у ЗСУ, має законні підстави для звільнення, щоб доглядати за нею, однак у бригаді вимагають додаткових доказів.
Вероніка Соколовська вступила до війська на початку повномасштабного вторгнення. Вона пройшла Ірпінь, Ізюм, Бахмут і Часів Яр, воювала на Херсонському, Запорізькому, Курському та Покровському напрямках. Навесні цього року під час служби на Сумщині її звільнили з війська як непридатну — через наслідки чотирьох бойових поранень.
Вероніка Соколовська. Суспільне Суми
За словами жінки, після виписки вона тривалий час намагалася продовжувати виконувати службові обов'язки, доки лікар не наполіг на негайній реабілітації.
"Я вже не була в змозі взагалі виконувати якісь обов'язки, навіть побутові. Протягнула вже до того часу, поки не лягла в лікарню і поки лікар отак не сів і не сказав: «Вероніко Іванівно, або через три місяці «овоч», або реабілітація. Третього не дано»", — розповідає Вероніка Соколовська.
Вероніка Соколовська під час служби. Фото надала Вероніка Соколовська
Реабілітації вона досі не отримала, оскільки не має супроводу. Через стан здоров'я жінка потребує постійного нагляду: вдома обклеєні гострі кути меблів, щоб уникнути травм у разі падіння, а всі, хто спілкується з нею, проходять інструктаж на випадок погіршення самопочуття. Чоловік, каже жінка, змушений приїжджати до неї вночі, щоб перевірити, чи все гаразд.
Позиція бригади
Чоловік Вероніки служить у ЗСУ також із 2022 року — подружжя познайомилося і одружилося у війську. За словами жінки, після встановлення їй інвалідності другої групи внаслідок війни та висновку про потребу в постійному догляді чоловіка мали звільнити зі служби як єдиного, хто може за нею доглядати.
Вероніка Соколовська з чоловіком. Фото надала Вероніка Соколовська
Втім, у 119-й бригаді ТрО, куди він подав рапорт два місяці тому, вимагають додаткові докази того, що саме він — єдина особа, здатна забезпечити догляд.
"За постановою Кабінету Міністрів №560 і за наказом Міністерства оборони України №170, мій чоловік не зобов'язаний доказувати, що у мене більше нікого немає. Йому достатньо було свідоцтва про шлюб, яке ми й надали 19 травня. Ба більше, у нас є рапорт із погодженням — ксерокопія з підписом юриста бригади 119-ї, що мій чоловік подав усі законні документи на звільнення. 19 червня цього року ми отримали резолюцію з непогодженням цього рапорту. Тобто нам не відмовили, нам просто його не погодили, посилаючись на те, що ми повинні надати відомості, що в мене більше немає родичів, які могли б за мною наглядати", — розповідає Вероніка Соколовська.
Посвідчення Вероніки Соколовської. Суспільне Суми
Жінка звернулася до Міністерства соціальної політики, Міністерства оборони та Військового омбудсмана. За її словами, усі установи підтвердили, що підстав для звільнення чоловіка достатньо, і вважає, що причина затримки — у позиції командування бригади.
"119-та бригада територіальної оборони. На цей час командир бригади — Юрчук Павло Павлович, до цього він був командиром 63-ї бригади. До своїх обов'язків він вступив десь з 19 по 22 березня. Якраз 19 чи 20 березня я подала рапорт про своє звільнення. Мені його ще підписував старий командир бригади. Через це мене швидко звільнили. Тобто це проблема не тільки наша, і я не боюся це казати. Це дійсно постійна, регулярна проблема — є військові, які по два-три місяці чекають розгляду документів, звільнення, повинні повторно проходити ВЛК, щоб довести свою непридатність до служби", — каже Вероніка Соколовська.
За словами жінки, відповіді від самої бригади та її юриста подружжя не отримує, а тим часом її стан здоров'я погіршується.
Вероніка Соколовська. Суспільне Суми
"На цей час я проживаю в прифронтовому місті. Я не можу отримати гідну реабілітацію чи лікування, тому що звільнена з військової частини і повинна проходити лікування та реабілітацію за місцем прописки, у більш-менш безпечному місці. Через це стан мого здоров'я погіршується. Мій чоловік приїжджає до мене приблизно два рази на тиждень, намагається купити продукти, зробити щось по господарству, бо сама я цього фізично не можу", — розповідає ветеранка.
Наразі подружжя готується звернутися до суду. За словами Вероніки, чоловік сам не звільнявся б зі служби, розуміючи кадровий голод і нестачу особового складу, однак усвідомлює, що дружині потрібна більша допомога. Він розглядає варіант перевестися на тилову посаду за контрактом у Києві чи Київській області, де подружжя проживає, — щоб продовжити службу і водночас доглядати за дружиною та дати їй змогу пройти нормальний курс лікування.
Суспільне звернулося за коментарем до регіонального управління Сил територіальної оборони "Північ". 1 липня у відповіді на запит там повідомили, що переслали звернення за належністю до 119-ї бригади ТрО. Відповіді від бригади поки не отримано, Суспільне готове оприлюднити її позицію.
Що каже юристка
Адвокатка Юлія Попович, яка спеціалізується на військовому та мобілізаційному праві, пояснює, що військовослужбовець має право на звільнення за сімейними обставинами, якщо його дружина має інвалідність першої або другої групи.
Юлія Попович. З особистого архіву
За словами юристки, для оформлення звільнення необхідно подати рапорт, до якого додаються нотаріально засвідчені документи або їх належно завірені копії, зокрема:
- свідоцтво про шлюб;
- паспорт та ідентифікаційний код дружини;
- довідка МСЕК зі встановленою групою інвалідності та необхідністю постійного догляду або витяг із рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування, що також підтверджує групу інвалідності та потребу в постійному догляді.
"Це, в принципі, всі документи, які необхідні для звільнення військовослужбовця з військової служби за вказаною підставою. Відсутність інших осіб, які зобов'язані утримувати дружину з інвалідністю, доводити не треба", — зазначає Юлія Попович.
За її словами, рапорт можна подати безпосередньо командиру через військову частину або через застосунок "Армія+". Відповідно до законодавства, рапорт розглядають протягом 14 днів. У разі відмови юристка радить звертатися до суду.
