Водій бронеавтомобіля "Козак" із позивним "Поважний" приєднався до війська навесні 2022 року. У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади пройшов Херсонський контрнаступ, бої під Кремінною та Бахмутом. Про роботу на передовій, зустріч із "вагнерівцями" та як змінилася техніка, тактика і власна мотивація військовослужбовець розповів Суспільному.
Водій 80 ОДШБр на псевдо «Поважний». Суспільне Суми
"Поважний" показує своє робоче місце. Через підвищену активність російських дронів на бронемашину для додаткового захисту кілька місяців тому встановили протикумулятивну решітку.
"Насправді на початках трохи вона відвертала увагу. Але зараз вже звик, зрозумів, де закінчується машина, що є оця сітка і їдеш спокійно, як і без неї".
Бронемашина «Козак».
В аеромобільному батальйоні 80 ОДШБр "Поважний" служить від початку його створення.
"Основну свою службу я ніс саме на «Козаках». Це і Херсонський контрнаступ, операції на Кремінній. З Кремінної нас перекинули в район Бахмута. І звідти, коли почалася Курська операція, ми опинилися з цими машинами тут".
Основне завдання бронемашини, на якій працює "Поважний", — допомога піхотинцям: постачання провізії, евакуація, підтримка вогнем. На всіх напрямках, каже "Поважний", було складно. Найбільше ж згадує ліси Кремінної.
"Там стріляли весь час і всюди. Це нормально було, коли приїхав до точки вивантаження, викинув людей, скоренько вивантажив, і кілометри три-чотири тебе просто міномет веде. Не відпускає, поки ти там вже в ліс густіший такий не заїдеш. Бувало, осколки влучали. Бувало, не могли виїхати — нас притискали".
Розповідає, що біля Іванівського на Донеччині було зіткнення з ПВК "Вагнер".
"Вони нас там не чекали, а ми були дуже-дуже недобрі після лісів Кремінної. І вони так до нас одного разу побігли, але не вдалося в них — не добігли".
Водій 80 ОДШБр на псевдо «Поважний». Суспільне Суми
За чотири роки, каже воїн, його мотивація змінилась.
"Від захисту, патріотизму — це вже щось таке, що не сильно далеко від поняття «робота». Приходить завдання, ти питаєш: куди, хто, скільки. І їдеш. Без зайвих запитань сідаєте в машину, заводите і летите, бо хлопців треба доставити. Це вже йде більше така просто відповідальність перед людьми".
Після закінчення війни "Поважний" залишатися у війську не планує, але за бронемашинами сумуватиме.
"За них коли сідаєш, таке відчуття прямо дуже позитивне. Хотілось би вже повернутися в цивільне життя. Все-таки там чекають. Тому ми і робимо це, бо нас там чекають — то нам треба дотиснути це до кінця".
