Якщо спитати сумʼянина, які місцеві кінотеатри він знає, то почуємо у відповідь «Дружба» та «Планета кіно». Більшість містян ще згадають «Космос» та «Сучасник», куди ходили у дитинстві. Насправді ж у Сумах знайомство з кінематографом відбулося понад сто років тому. У різні роки в місті можна було нарахувати від шести до девʼяти кінотеатрів. Що сумʼяни дивилися, скільки платили за білет та де знаходилися популярні кінотеатри того часу — дізнавайтеся у матеріалі.
Андрій Мозговий – дослідник історії рідного краю та один з адміністраторів краєзнавчої групи про Суми у Facebook. Він допоміг нам розкрити таку цікаву й таємничу тему кінотеатрів, які існували аж 100 років тому. Хто були власниками, які афіші можна було зустріти на вулицях міста, скільки усього кінотеатрів існувало та де ж вони знаходилися – давайте дізнаватися разом.
На фото Андрій Мозговий, дослідник рідного краю та один із адмінів краєзнавчої групи про Суми у Facebook
Фото взяте з особистої сторінки Андрія у Facebook
Перші кінотеатри Сум: вимоги та власники
Перші кінотеатри (електротеатри) у Сумах розміщувалися в орендованих приміщеннях на першому поверсі та мусили мати запасний вихід. Пожежі у кінотеатрах були звичним явищем, через те, що плівка горіла, тому, щоб запобігти цьому, особливою вимогою була наявність якісної вентиляції. А між житлом і кінотеатром мусив бути розрив або цегляна стіна.
— Німе кіно супроводжували музиканти, артисти-імітатори, танцюристи та фокусники. Виступали різні мандрівні трупи, у тому числі іноземні. Фільми демонстрували вечорами кожного дня, а тривали вони 15-20 хвилин, — розповідає Андрій.
Показували фільми таких фабрик:
- російська «Ханжонкова і К-о»;
- французька «Пате» та «Гомон»;
- шведська «Нордике».
Найпопулярнішими були комедії та боевики, як показують нам афіші, адже сеансів на них набагато більше.
«Міраж»
Точний рік народження сумських кінотеатрів – не відомий. Історики не мають чіткої дати, але перші згадки про кіно в Сумах з’являються в 1912 році на сторінках «Сумського вісника». Проте, назва та місце розташування першого кінотеатру добре відомі сумським краєзнавцям. Це був «Міраж», розташований на вулиці Воскресенській, 3, у будинку пана Крюгера. Власником його був Арцемович, а нині в одноповерховій будівлі розміщуються кафе, адже приміщення просторе, у стилі гроту.
Так як тривалість кіно була маленька, кінематографи могли крутити кілька фільмів за 1 сеанс. Наприклад, можна подивитися афішу сеансів за 5-7 листопада 1913 р.: «Хроніка Гомон», «Перед обличчям звіра» (драма в 2-х частинах) і «Класичні ролі Варламова» (комедія).
Вартість квитків кінотеатру «Міраж»:
- ложе – 2 руб. 50 коп.
- 1-й ряд – 60 коп.
- 2-й ряд – 40 коп.
- 3-й ряд – 35 коп.
- учні – 25 коп.
Вулиця Воскресенська, у цій будівлі на по. ХХ ст знаходився кінотеатр «Міраж»
«Цейлон»
На хвилі популярності після «Міражу» з’явився ще один електротеатр – «Цейлон». Заснований він підприємцем Н.С. Чихігіним по Монастирському провулку, 2 (Терезова, 2). Нині будівля виглядає інакше й там знаходиться магазин весільних нарядів. Ціни в кожному кінотеатрі були різні, однак у кінотеатрі «Цейлон» вони були найнижчі.
Вартість квитків кінотеатру «Цейлон»:
- ложе – 1 руб. 50 коп.
- 1-й ряд – 40 коп.
- 2-й ряд – 30 коп.
- 3-й ряд – 25 коп.
Учні у формі та нижчі чини платили половину вартості квитка.
— Знижки для незаможних верств населення були не просто маркетинговим ходом, а й виявом щирої турботи про людей. І якщо ви думаєте, що це все, то ні. Їхня щедрість виходила далеко за межі екранів, адже вони активно займалися благодійністю. Підприємці від кіноіндустрії не обмежувалися лише збором коштів на загальноросійський День білої ромашки, присвячений боротьбі з туберкульозом. Їхні добрі справи ставали частиною повсякденного життя, — ділиться з нами краєзнавець.
Збори від показів фільмів спрямовувалися на різні цілі: від допомоги у боротьбі з масовими захворюваннями до підтримки «незаможних учням Сумської Олександрівської гімназії». Не оминали щедрість кінотеатрів і просто бідні сім’ї. У ті часи нормальною поведінкою вважалася щедрість та доброта для заможних людей. Сумські кінотеатри, окрім розваг, дарували людям теплоту та щиру турботу, стаючи не лише місцем дозвілля, але й осередком людяності.
Працював електротеатр з 6 вечора кожного дня, а по святам з 5, як написано на афіші вистав.
Пров. Монастирський, у цій будівлі на по. ХХ ст знаходився кінотеатр «Цейлон»
«Люкс»
«Люкс» знаходився у приміщенні громадського зібрання по вулиці Петропавлівська, де нині знаходиться філармонія. Будинок збудований у 1890-х роках на кошти багатих громадян міської ради й належав їй. У ній знаходилася бібліотека, театральний зал та кінотеатр.
Громадське зібрання – це центр суспільного й культурного життя станової верхівки міста: дворян, купців та похилої інтелігенції. На нижньому поверсі знаходилося кілька службових приміщень, театральна зала та ресторан. Другий поверх багатий на просторі кімнати у яких були спеціальні зали для гри в карти.
Будівля громадського зібрання, кінотеатр «Люкс», вул. Петропавлівська
«Ампір»
Кінотеатр «Ампір» створений у 1916 році на Покровській площі й був перейменований чотири рази. Після відкриття згодом став кінотеатром з назвою «Искусств». А у радянські часи звався ім. Карла Маркса, ім. Комсомолу, а потім «Хроніка». Власником був підприємець Герман. До революції будинок належав Федоровській Марії Лукиничні, а власником кінотеатру був орендар. Зруйнована будівля була у кінці 1950-х роках, де згодом побудовано п’ятиповерховий будинок.
Покровська площа будівля кінотеатру «Ампір»
«Оріон»
У 1912 році будується найбільший та найкращий кінотеатр у місті – «Оріон». Знаходився він у самому центрі міста, на Соборній вулиці, про яку найкраще дбали і яка у вечірню добу добре освітлювалась, що помітно впливало на касовий збір. Це перший стаціонарний сумський кінотеатр у стилі модерну власником якого був Люмінарський, а згодом, у 1917 році, Герман. І останній змінив назву на «Художеств». У 1920-х роках кінотеатр було перейменовано на імені Карла Маркса, а ще пізніше –імені Тараса Шевченка. У ньому демонструвалися фільми популярні серед тогочасної молоді. Практично до середини дев’яностих років дана будівля використовувалася за своїм прямим призначенням. Однак згодом там облаштували нічний клуб «Фортуна», а згодом різні заклади ресторанного типу.
Вулиця Соборна кінотеатр «Оріон»
Кінотеатр «Шевченка» 1970-ті роки, на поч. ХХ ст кінотеатр «Оріон»
«Ілюзія»
У міському парку діяв кінотеатр «Ілюзія» Катерини Холмогорової. У радянські часи кінотеатр було перебудовано й він працював у літній період. У 1971 з’явився ще один кінотеатр «Промінь», а «Ілюзію» зруйнували.
Міський парк, літній кінотеатр «Ілюзія»
Що було та що стало
За радянський період з 1961 до 1987 року побудовані такі кінотеатри:
- «Ім. Ленінського комсомолу» (з нагоди 40-річчя комсомолу) – на площі Незалежності, 12 (1961)
- «Космос» – Покровська вулиці (1961)
- «Жовтень» – вулиця Степана Бандери, 35 (1966)
- «Супутник» – вулиця Полковника Донця-Захаржевського (Баси, 1968)
- «Псел» – вулиця Василя Огієвського (Баранівка, 1970)
- «Промінь» – міський парк (1971)
- «Дружба» – проспект Шевченка, 14 (1972)
- «Сучасник» – проспект Перемоги, 81 (1987)
- Кінотеатр імені Тараса Шевченка – вулиця Соборна.
На 1987 рік у Сумах працювало 9 кінотеатрів та 10 кіномайданчиків. А вже у 1990-х роках більшість з них зачиняється, приміщення кінотеатрів здаються в оренду та перебудовуються під нічні клуби чи ресторани. У приміщені кінотеатру «Комсомолу» у 1999 році відкривається «Топ Денс Клуб». На початку 2000-х роках у місті залишається 2 кінотеатри: «Космос» та «Дружба». У 2013 році в новозбудованому ТЦ «Мануфактура» на вулиці Харківська відкривається 5-зальний кінотеатр «Планета кіно» з технологією CINETECH+. Нині в місті Суми працюють 2 кінотеатри – «Дружба» та «Планета кіно».
А який сучасний кінотеатр подобається вам більше? Скільки кінотеатрів у Сумах Вам вдалося відвідати? Поділіться своїми враженями у нас у Facebook.
Біловол Наталія Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook
