Попри війну та скорочення кількості пасік на прикордонні, бджолярі Сумщини продовжують працювати. У селі Юсупівка Сумського району триває головний сезон медозбору. Пасічник Володимир Цилюрик цього року вже двічі проводив викачку меду і готується до збору соняшникового. Яким видався нинішній сезон та як війна впливає на розвиток бджільництва в області – дізнавалося Суспільне.
Пасічник Володимир Цилюрик каже, цього сезону відкачував двічі, попереду – головний взяток із соняшнику.
«Це для мене задоволення. Коли відкриваєш вулик – це наче потрапляєш в інший світ. Ну, звичайно ж і користь меду та бджолиних продуктів», – говорить пасічник.
Володимир Цилюрик. Суспільне Суми
Оглядаючи пасіку чоловік перевіряє кожну бджолосім’ю. Особливу увагу приділяє наявності матки, каже, саме від неї залежить сила родини та майбутній урожай меду.
«Передивляюсь наразі бджолину родину на присутність матки. Ось вона ходить із синьою міткою. Це чистопородна матка Карніка від якої я беру доньок на свою пасіку. Виводжу від неї. Бджоли спокійні, не рійливі», – говорить чоловік.
Пасіка. Суспільне Суми
На пасіці Володимира близько 80 бджолосімей. Переважно, говорить, це бджоли породи Карніка.
«Карніка добре зимує, добре розвивається і, як кажуть, поміж бджолярами, Карніка – це така бджола, де мало бджоли і багато меду. Вона дуже добре працює на слабких взятках. Звичайно, що немає ідеальної породи бджіл чи підвиду. У всіх бджіл є свої недоліки і свої плюси», – пояснює пасічник.
Додає, цьогорічний сезон складається вдало. Весняні приморозки оминули місцевість, тому вдалося отримати ранній мед із садів та акації. Липа рясно цвіла й дала багато нектару. Тепер головні сподівання на соняшник.
«Врожайність меду, дякувати Богу, цьогоріч – ми взяли небагато раннього меду, це акація, сади. Тому що не було приморозків. Ми взяли дуже добре виділяла цьогоріч липу. Сподіваємось, що буде гарно виділяти й соняшник. Але наразі холодні ночі, ми живемо в низині. 11-12 градусів. Градусів би ще 3-4 і думаю добре. Як бачите у нас гарний літ бджіл, бо потепліло і вони починають працювати. Добрий показник – це з однієї бджолородини взяти 50-70 кілограмів меду. Ще не було, але сподіваємось буде, бо головним взятком вважається соняшник. Це найбільший взяток», – пояснює Володимир.
Соняшники. Суспільне Суми
Попри близькість до прикордоння, свою місцевість пасічник називає сприятливою для бджільництва. Каже, за роки роботи тут не було масових потрав бджіл, а природна кормова база дозволяє утримувати сильні бджолосім’ї та отримувати якісний мед.
«Я близько 8-10 років займаюсь бджільництвом у нас, дякувати Богу, не було потрав. Були якісь мінімальні, коли в людей вилягають пасіки. Вилягають сотнями. По медоносній базі цього року я спілкувався гарним матководом, у якого я купую чистопородних маток для розведення пасіки. І цьогоріч в нього була нагода побувати на моїй пасіці. Він доволі досвідчений пасічник і він сказав, що тут для бджіл рай. Бо на півдні мала пилоносна база, а пильця – це розвиток бджолородини і це звичайно ж сильна сім’я і гарні медозбори», – каже чоловік.
У майбутньому пасічник планує розширювати пасіку. Водночас говорить: для бджоляра важлива не лише кількість меду, а й його якість.
«Перш за все треба купувати у пасічника перевіреного, якого ви знаєте і якому довіряєте. По-друге, якщо ви купуєте мед в місті на базарі, то куштуйте мед. Коли ви з’їдаєте чайну ложку меду, у вас у горлі має трохи роздратованість бути. Потім, якщо ви ложкою піднімаєте мед, то струйка меду, на яку б висоту ви її не піднімали, вона не розривається. По-третє, якщо мед в банці, його можна перевернути і в банці має бути пару повітряних кульок – одна більша, друга менша»
Чоловік додає: мед і сам споживає щодня: «За зиму – 20 літрове відро точно. Я практично не вживаю цукор. Це дуже-дуже рідко».
Пасіка. Суспільне Суми
Загалом на Сумщині через бойові дії та небезпеку на прикордонних територіях скорочується і кількість пасік, і обсяги виробництва меду, розповідає директор обласного департаменту агропромислового розвитку Олександр Маслак.
«Це пов’язано насамперед із безпековими умовами ведення цього напрямку діяльності на прикордонних територіях. За підсумками минулого року на Сумщині 58 тисяч бджолосімей. Виробництво меду становить 2,1 тисячі тонн. Це менше по виробництву меду на 20% порівняно з попереднім періодом. А по кількості бджолосімей ми зменшили на четверту частину», – говорить Олександр.
