Воїну спецпідрозділу ГУР МО України «Kraken» Дмитру Шевченку з позивним «Шева NLAW» присвоїли звання Героя України (посмертно). Золоту Зірку Президент України Володимир Зеленський вручив рідним розвідника. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони.
Дмитро Шевченко народився 27 лютого 1977 року у селищі Свеса Ямпільського району на Сумщині. Вищу освіту за спеціальністю «фінанси» здобув у Сумському державному університеті. У 1999 році розпочав власну справу ― був підприємцем. У 2005 році громада обрала Дмитра Шевченка депутатом селищної ради, а у 2010 ― районної. З 2016 року працював у приватних компаніях на керівних посадах.
Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро Шевченко став до зброї. Звільняв Харківську область від російських окупантів ― воював за Дергачі, Питомник, Руську Лозову, Малі та Великі Проходи, Липці, Вільхівку, Верхню Роганку, Рубіжне, Балаклію.
У листопаді 2022 року брав участь у боях за звільнення Куп’янська, Борової, Сватового, Кислівки: знищував загарбників, російську військову техніку, брав у полон московитів та бойові трофеї ― зразки їхнього озброєння.
У грудні 2022 та у січні 2023 року воював на Донеччині. Під час одного із бойових виходів знищив ворожий танк та велику кількість російських окупантів. У боях за Соледар встановив особистий рекорд ― з трофейного ПТРК «Корнет» знищив танк московитів на відстані 5,5 кілометра.
Далі воював на рідній Сумщині. Виконував бойові завдання у прикордонних районах, знищував ворожі дороговартісні засоби зв’язку та спостереження.
Двічі був поранений у боях ― навесні та восени 2023 у Харківській області. З початку 2024 року став командиром групи вогневої підтримки, воював на Сумщині та Донеччині.
В одному з боїв під час оборони міста Часів Яр Дмитро Шевченко особисто знищив російський броньовик «тіґр». Попри загрозу оточення, вирішив обороняти позицію. Атаку росіян відбили ― частину московитів знищили, частину взяли в полон. Чисельність полонених окупантів удвічі перевищувала кількість бійців групи Дмитра Шевченка. Також у тому бою розвідники здобули ворожі засоби зв’язку, озброєння та важливі документи.
29 травня 2024 року в Часовому Яру Дмитро Шевченко загинув ― забезпечував евакуацію бойової групи та потрапив під ворожий обстріл.
«Побратими Героя України описують його сміливим, самовідданим, чесним, цілеспрямованим та дуже справедливим. Дмитро Шевченко був лідером ― знав, як організувати та вести за собою бійців. Вічна честь і слава Героєві України Дмитру Шевченку!», – йдеться у дописі на Фейсбук-сторінці ГУР МО.
