Ігор Васильєв — чинний народний депутат від округу №158 на Сумщині, частина населених пунктів якого нині прифронтові або на лінії бойового зіткнення. За термін свого депутатства Ігор Васильєв вдруге прийшов у студію Суспільного. Які власні ініціативи вважає корисними та що робить для округу зараз, чому взяв участь у філологічній дискусії щодо назви жителів Сум та чи чекає нових виборів — розповів для проєкту "Обранці".
Ігор Васильєв балотувався до Верховної Ради від партії “Слуга народу”. Нині він член Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Ігор Васильєв — голова підкомітету з питань цифровізації, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Португальською Республікою.
До обрання народним депутатом був фізичною особою-підприємцем, працював головним спеціалістом відділу з моніторингу діяльності політичних партій у НАЗК, спеціалістом з ІТ-технологій. Має понад 10 років досвіду роботи у банківській сфері.
Запис інтерв’ю з Ігорем Васильєвим на Суспільному, травень 2025 року. Суспільне Суми
— Ви зверталися із запитом стосовно катойконімів "сумчани" і "сум'яни" до Українського інституту національної пам'яті та інших інстанцій. Для вас настільки принципове питання?
— Це більше питання справедливості. Частина сумчан виїхали з безпекових міркувань з міста. Найбільша частина сумчан вважає, що це питання не на часі, його обговорювати немає сенсу. Ще є невелика частина, які вважають, що саме зручний момент, і хочуть зробити так, щоб ті, хто виїхав "сумчанами", повернулися вже "сум'янами". В соціальних мережах досліджують цю тему. Вона дійсно широко обговорюється серед населення. Я побачив кілька статей, чому саме "сум'яни". Чому "сумчани" — ніхто не захотів в цьому напрямку попрацювати. І звернення до мене були: "Зробіть щось, посприяйте". Я зі своєї сторони кажу: "Запускаєте петицію — набирає певну кількість голосів — я бачу, що для людей це важливо". І тоді я зі своєї сторони зробив два запити. Перший — в Український інститут національної пам'яті. Багато хто розповідав, що "сумчани" — це з російської нав'язано, з Радянського Союзу. Порадили звернутися саме вони до Інституту української мови НАН. Туди звернувся — вони дали чітку відповідь. Але це не аксіома.
— Ви взагалі читали коментарі під цим дописом?
— Я досі читаю коментарі. Є, звичайно, альтернативна точка зору. Це значно менша кількість із людей.
Суспільне Суми Питання, чи це дійсно робота депутата ВР. Це спроба поспекулювати на темі, а не розібратися в історичному контексті, вирішити на законодавчому рівні або узгодити з нормативно-правовою базою України. Поряд з тим, він не спекулює на військовій темі. Андріана Костенко, політологиня
— Яку роботу за весь цей час ви провели на своєму окрузі на Сумщині? І чи можете назвати ось конкретні проєкти, які були вами реалізовані?
— Якщо ми кажемо про інфраструктурні об'єкти наймасштабніші, то вони стосуються безпосередньо міста Суми. Найгарніший, мабуть, найпривабливіший — це дитячий садок на 12-му мікрорайоні. Ми починали через ДФРР. Другий, такий душевний — хірургічне відділення в дитячій лікарні міській і там вже реабілітаційний блок. Але діяльність була і по Сумському району.
З колегами багато ми обходили і чого зробили для того, щоб дорога Суми — Київ була повноцінна. І танків тисяча по ній проїхала — вона стоїть. Така ж сама дорога в сторону Охтирки, теж гарної якості. Ще перехід біля фонтана "Садко". Його довго ми будували, кілька разів кошти виділяли. Це більше провина міської влади тоді, але зараз там поручнів ще немає. Він функціонує і доволі гарний, як на мене. І сумчани можуть користуватися.
Ігор Васильєв, Олександр Качура, військовослужбовці 25-повітрянодесантної бригади, травень 2025 року. Facebook Ігоря Васильєва
— Округ №158, окрім частини Сум, включає також колишні Білопільський та Краснопільський райони. Починаючи з лютого 2022 року, що робили і нині що робиться для цих населених пунктів?
— Створювались гуманітарні штаби. Скажімо, з 24 лютого вони базувалися в моїй приймальні на Воскресенській в Сумах. Коли вже була звільнена Сумська область, то, звичайно, наскільки можливо, допомагаємо. Перша хвиля — будівельними матеріалами, коли ще не було програм підтримки для відновлення зруйнованого майна. Дошки, скло, шифер. Гуманітарна допомога — їжа, якийсь одяг. Це відбувається і зараз. Але їжі вже вдосталь, а от одяг, матеріали, засоби гігієни продовжуємо завозити.
Зараз дуже складна ситуація у Білопільській, Ворожбянській громадах, йдуть евакуації. Насправді, ми скільки не спілкувались, і Краснопільська громада в тому числі, достатньо транспорту для того, щоб вивозити всіх охочих. Кілька місяців тому ми організовували — майже весь Сумський район. Їздили в Черкаську область, спілкувалися з громадами, щоб налагодити комунікацію. Коли от такі є хвилі евакуації, вони готові приїхати на своїх автобусах і допомагати вивозити людей, якщо не впорається місцева влада.
— Чи цей аспект піднімається на законодавчому рівні? Тому що більшість людей, які лишаються за кілька кілометрів від Російської Федерації, аргументують це тим, що не вистачає коштів кудись виїжджати у безпечніше місце.
— У кого зруйноване житло, вони можуть отримати компенсацію по певній програмі і витратити ці кошти на придбання житла. Відповідно, я вніс, і уже довгий деякий час ми спілкуємось, щоб схожа програма була і для тих, хто евакуюється. Це один аспект. Другий, звичайно, це будуються деякі модульні містечка, але це настільки невеличкий обсяг, що воно не дуже впливає на загальну картину і на загальний стан евакуації.
Модульне містечко у Верхній Сироватці, квітень 2025 року. Facebook Ігоря Васильєва
— Ви за період повномасштабного вторгнення були у колишніх Білопільському та Краснопільському районах?
— Можливо, один-два рази в один-два місяці я буваю. Зараз ускладнилася територія, то складніше. Але, наприклад, Ворожбянська громада, там є інші можливості доїзду туди. В Юнаківську — деякий час там не був, оскільки там насправді уже так далеко і не запускають. Там тільки військові.
Facebook Віталія Микули Депутат часто відвідує парламент. Це позитивно, особливо, для мажоритарників, які вперше у ВР. У нього велика кількість ініціатив. Серед них є хороші: про деколонізацію географічних назв або відповідальність за колабораціонізм. Віталій Микула, аналітик руху «Чесно»
— Чи є особисті звернення громадян із цих населених пунктів, інтереси яких ви представляєте у Верховній Раді?
— Є, і доволі часто. Є навіть звернення, коли люди евакуюються, переселяються в іншу область. Звичайно, ми, наскільки можемо, допомагаємо. Звернулись мешканці Білопілля щодо освіти, оскільки всіх хвилює наказ МОН щодо стану шкіл, які онлайн проводять заняття. Більшість населення, от яке евакуюється, все одно лишаються на моєму окрузі, тому ми продовжуємо комунікувати.
— Ви голова підкомітету з питань цифровізації. Які конкретні законодавчі ініціативи ви просуваєте?
— У мене в комітеті переважна більшість законопроєктів стосуються місцевого самоврядування. Наш комітет приймав, розглядав, доопрацьовував законопроєкт щодо російської імперської політики. Була хвиля перейменувань по Україні саме населених пунктів. Там і почали спілкуватися з Українським інститутом національної памʼяті. До речі, щодо перейменування проспекту Лушпи в Сумах — це інша буде чутлива тема. Також будемо звертатись до цього інституту. Головна дискусія — чи потрібно перейменовувати, бо ця людина в Сумах багато що зробила, історично пов'язана з Сумами. Є думки у людей, що це він був при комуністичній владі і він займав певні пости. Відповідно, через це не можна його ім'ям називати вулиці. Із останнього, що вже прийняли в першому читанні, — щодо нагляду за прийнятими рішеннями в громадах.
«Привітали дітей ВПО у Верхній Сироватці», допис за 31 грудня 2024 року. Facebook Ігоря Васильєва
— Критика цього проєкту апелює до того, що це дасть важелі додаткового впливу на місцеве самоврядування.
— Ми говоримо про місцеве самоврядування, про депутатів, про голів міських, сільських, селищних. Ми з ними також спілкуємося на ці теми. Погоджуємо правки, які від себе в комітеті подаємо, щоб максимально відобразити позицію місцевого самоврядування. Десь посередині ми і зійдемося. Зараз як такого контролю немає. А це буде можливість відповідної інституції або групи людей, які будуть мати можливість оскаржувати рішення в судах. Думаю, всі будуть задоволені. Тим більше, цей законопроєкт — зобов'язання перед Європейським Союзом, і за нього ми отримуємо певну суму коштів бюджету.
Facebook Віталія Микули Ініціативи дуже різні. Ніби нардеп долучався до багатьох різних сфер. В одному законопроєкті він регулює питання судів, в іншому — звʼязку. Законопроєкти, до яких він долучається, проходять голосування в парламенті. Віталій Микула, аналітик руху «Чесно»
— У 2022 році ви підтримали містобудівну реформу. Законопроєкт №5655 критикують за лобіювання інтересів забудовників і зменшення ролі громадськості у контролі над забудовами. Чим ви керувалися взагалі, коли підтримували цей законопроєкт?
— Насправді це неоднозначна реформа. Вона не підписана Президентом, але це був би більше позитив для країни. Містобудівні умови і обмеження майже на кожному етапі мають погоджуватися місцевими радами. Багато чого б не потребувало додаткових погоджень. Чому я й підтримував. Михайло Федоров окремо проводив для нас засідання, презентацію, брав на себе зобов'язання, що все буде максимально цифровізовано, максимально прозоро. Найкращі будуть туди залучені фахівці для того, щоб не було там якогось ручного керування цими усіма реєстрами. А, і, до речі, чому корисно, що я мажоритарник? Це стосується більше великих міст. Тоді ще був мер Лисенко чи, можливо, ще буде, як відсудиться. Я саме з ним і спілкувався та його фахівцем, який очолював відповідний департамент і напрямок. Вони мені сказали, що навпаки — тільки плюси з цього законопроєкту. З округу я отримав позитивний відгук для того, щоб голосувати. Цього було достатньо.
Ігор Васильєв. Суспільне Суми
— Ви зараз не жалкуєте, що зробили тоді такий вибір?
— Жалкую, що відбулася хвиля хейту. Об'єктивно — це більше плюсів би дало для країни. Більша конкуренція саме серед забудовників. Не потрібно кожному забудовнику іти і десь погоджувати можливість своєї участі або будівництва. Дуже в багатьох містах є монополії на будівництво. Це все намагались прибрати.
Суспільне Суми Він гарно висвітлює результати голосування по резонансних законопроєктах. Обґрунтовує, чому підтримує. Але мені не вистачає розуміння, як цей законопроєкт буде корисний конкретному округу. Бо депутат має працювати на округ. Андріана Костенко, політологиня
— Як Сумська міська рада передала вам приміщення під депутатську приймальню лише за 2 грн за місяць?
— У мене, якщо не помиляюсь, за 1 грн була приймальня в Білопіллі. Більше того, коли я їхав в Краснопільську селищну раду, мені виділяли кабінети. Майже по всіх громадах я приїжджав — або голова давав свій кабінет, або кабінет для того, щоб я міг проводити зустрічі з людьми. Саме для того і використовується приймальня. Центральна постійно діяла. У мене її вже немає, мабуть, роки три-чотири. Але вона використовувалась виключно для зустрічей з виборцями. Інколи комунальне майно дорожче виходить, оскільки потрібно було ще якийсь косметичний ремонт зробити. Комунальні платежі там суттєво більші, хоча там взимку було холодно. Я самостійно потім почав знімати приміщення для приймальні саме у приватних структур. Поліція, прокуратура, Мін'юст — всі ці структури отримують майно за 1 грн. Якщо б зараз випадково мені запропонували приймальню за 1 грн і я погодився і зустрічався там з з людьми, то я вважаю, тут немає корупції.
Христина Довбня, журналістка. Суспільне Суми
— У вашій декларації зазначено, що родина володіє кількома об'єктами нерухомості у столиці. Які джерела цих придбань і їхнє співвідношення з вашими основними доходами?
— Частково родина володіє, частково вони в користуванні. Були частково нерухомість рідних, які дали просто мені довіреність на керування, щоб я міг певні операції робити, підписувати з комунальними службами певні договори. І вже, як я ж знаю, що НАЗК — це серйозно, тому я максимально все декларую. Майже вся нерухомість купувалася до мого депутатства, навіть до моєї роботи в НАЗК.
— Ви також очолюєте міжпарламентську групу з Португалією. Які взагалі реальні результати має ця діяльність для України і безпосередньо для вашого округу?
— Для округу ефект ще не зовсім реалізований, оскільки ми тільки спілкуємося з місцевими громадами в Португалії для того, щоб підписувати меморандуми, підписувати і вибудовувати співпрацю, ділитися досвідом. У них більш бурхлива політична діяльність, і вони за останні три роки вже два рази переобирали парламент. Тому нам складно вибудовувати тісні і більш довгі стосунки з депутатами Португалії. Але ми повинні з ними спілкуватися, оскільки вони присутні в парламенті Євросоюзу. Ми розуміємо, що євроінтеграція України буде залежити від кожного члена Євросоюзу. На сьогодні Португалія має один з найвищих рівнів підтримки саме України. Мені здається, ми також свій вклад в це робимо.
— Ви виступаєте за створення сприятливих умов для підприємництва в регіоні. Які зміни вважаєте необхідними для підтримки малого та середнього бізнесу?
— Обговорюємо на рівні Кабінету Міністрів, Мінекономіки, Мінвідновлення, що Сумська, Харківська, Миколаївська, Херсонська області потребують певних преференцій в оподаткуванні, щоб більші суми по грантових програмах саме в наші регіони спрямовувались. Це потроху вже працює. Через центр зайнятості 200 і 400 тисяч гривень можна отримати на свою першу справу.
Суспільне Суми Один з найбільш активних депутатів нашого регіону. Мені здається, він поступово формує собі таку електоральну базу. Можливо, він просто змінить фокус на обласний центр. Андріана Костенко, політологиня
— Що думаєте про доцільність виборів наразі?
— Вибори потрібно провести. Але в наших умовах їх провести неможливо.
— Чи плануєте ви балотуватися знову?
— Кожні два місяці виникає знову ця тема. Мені здається, вже всі готові на місцях, а виборів все немає. Якщо серйозно, то дуже хочеться, щоб ці вибори вже пройшли, оскільки це буде пов'язано з тим, що у нас або вже перемир'я, або війна закінчилась. Рішення, чи балотуватись, буде прийматися саме в той момент. Будемо спілкуватися із громадами, який вони фідбек дадуть за нашу роботу. Ми розуміємо, що владу часто ненавидять, але я вам скажу: я по Сумах або по інших громадах району часто гуляю, то мені негативу ніхто так особливо і не виказує.
Запис інтерв’ю з Ігорем Васильєвим на Суспільному, травень 2025 року. Суспільне Суми
— Ви вірите в повну відбудову прикордоння?
— Насправді, можливо. Єдине, в якому форматі ця відбудова буде. Зараз дуже часто йдуть дискусії. У нас є і стратегія Сумської області до 2026 року. Є у нас стратегія по країні. У всіх стратегія. Мені цікаве бачення взагалі прикордоння: чи ми тут робимо військові частини по кордону, чи просто людей повертаємо і живемо. Кордон має бути під постійним тепер захистом. Тому я вірю у відбудову. Головне, щоб люди повернулися і захотіли жити особливо в нашій області.
