33 сорти винограду на п’яти сотках вирощує на Новгород-Сіверщині Володимир Новоженов, розповідає Суспільне Чернігів.
Чоловік переїхав до с. Радичів з Донеччини у 2020 році, там мав виноградники на березі Азовського моря. Володимир чекав, коли його село звільнять від росіян. Але в результаті довелося все залишати та виїжджати з тим, що міг донести в руках.
«У мене можна було цеглиною від хати докинути до моря, до води. Там у мене був дім двоповерховий з двома санвузлами. Там у мене був закладений виноградник, перший виноградник я посадив у 2006 році на Азові, розвив його до 100 кущів, планувались: винарня, сироварня, бо я маю хист до цього», – говорить Володимир Новоженов.
Обрав північ України, бо звідси родом. У 57 років він вдруге розпочав все з нуля.
«Довелось все по-новому: будівництво розпочинати. Уже важкувато, бо виноград потребує кожного дня уваги, тоді щось буде. Це не дачний варіант – приїхав на вихідні. Треба жити на місці, тоді воно щось виходить», – розповідає переселенець.
Із 33 сортів винограду, 27 — столові. Наймолодші кущі чоловік посадив два роки тому. Вони дали перші, сигнальні плоди. Технічних, винних сортів – шість. Всі технічні сорти у його саду — білі.
«Ґрунти та клімат не підходять для червоних вин, класичних. Для душі можна чорнило зробити. Але так, щоб можна було відправити на дегустаційну комісію, щоб воно було справжнім вином — тільки білі», – каже Володимир Новоженов.
Столовий виноград уже розпродав. Той, що ще на кущах, також проданий, ділиться виноградар: «Я вже думаю: доведеться ховатись по селу і по окрузі, бо не всім вистачить. Я продаю по 100 грн. Люди приїздять, показують: оцей, оцей, я відрізав. Їм це подобається. Це така маркетингова стратегія – продавати на кущі».
Фото: Суспільне Чернігів
