28 травня у Шостці попрощалися із захисником Олександром Лисицею, який помер після тривалого лікування та численних поранень.
Олександр Сергійович Лисиця народився 8 вересня 1977 року в Шостці. Після закінчення школи № 2 та Шосткинського професійно-технічного училища № 13 за спеціальністю електромонтера, він пройшов строкову службу у Львівській області. У 2015 році був мобілізований для виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції.
З початком повномасштабної російської агресії, вже 25 лютого, Олександр Лисиця стояв у черзі до військкомату, щоб добровольцем захищати рідну землю. Тривалий час він воював у складі місцевих сил тероборони на Сумському, Харківському та Донецькому напрямках. Користувався високим авторитетом серед військового керівництва та фронтових побратимів. Рідні та друзі згадують його як добру, спокійну, відповідальну та працьовиту людину, яка завжди прагнула підтримати та допомогти іншим.
Восени 2023 року під Лиманом Олександр отримав складне, комплексне поранення. Йому знадобилося шість операцій та дев’ять місяців кропіткого лікування й відновлення у Дніпрі, Києві, Львові. Він втратив нирку та частину селезінки, носив у тілі кілька осколків, а його ноги залишалися в спеціальних пристроях для корекції.
Попри всі труднощі, захисник дуже прагнув жити. Він мріяв про закінчення війни, про своє одужання, про те, як допоможе знайти себе в житті своїм дітям – сину Назару та доньці Дарині. Мріяв, як велика, дружна родина збиратиметься за щедрим столом і згадуватиме ці часи, як страшний сон.
Проте старі рани не відпускали захисника, постійно даючи про себе знати. 27 травня Олександр Сергійович Лисиця відійшов у Вічність.
Низько схиляємо голови у скорботі та пошані перед людиною, яка віддала все заради спільної Перемоги та за кожного з нас.
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
