11 травня перестало битися серце нашого захисника, Воїна — Героя Юрія Капоріна. Мужнього, вірного сина своєї Батьківщини, який до останнього подиху обороняв нашу державу. Юрій народився в місті Глухові , закінчив загальноосвітню школу №2 та Київський фаховий коледж транспортної інфраструктури, навчався у Сумському національному аграрному університеті за спеціальністю агроном, бо любив природу рідного краю. Студентські роки припали на воєнний час та велику трагедію — гибель матері Інни Юріївни Капоріної від рашиських загарбників. 5 жовтня біля села Стара Гута загинула найрідніша людина у світі, яку він любив більш усього, яка віддавала все можливе для свого сина. Незважаючи на те що Юрій мав можливість не йди на військову службу, підписавши контракт, , він прийняв рішення захищати свою країну, за пам’ять про матір та всіх кого забрала ця війна. Спокійний, врівноважений, доброзичливий, Юрій став відважним воїном гранатометником в штурмовій бригаді. Перебував не один раз в найгарячіших точках бойових дій. «Я йду на «0» на 10-14 днів», — сказав Юрій 9 травня своєму батькові Олександру Станіславовичу. Так навічно він залишився на сторожі нашого спокою 22 річним воїном-ГЕРОЄМ, вірним військовій присязі. Неможливо передати словами біль втрати Олени Андріївни Калініної — бабусі Юрія , Олександра Станіславовича Капоріна, батька, для яких Герой був сенсом життя, опорою та надією. Виконавчий комітет Глухівської міської ради висловлює щирі і глибокі співчуття родині, близьким, побратимам та всім, хто знав Юрія Капоріна. Щира вдячність за сина, онука, який став прикладом героїзму та мужності. Дякуємо за воїна, який віддав своє життя заради нас. Ми всі назавжди у великому боргу перед ним. Пам’ятатимемо подвиг Юрія і його коротке, але величне життя, що стало прикладом наслідування для наступних поколінь. Світла та вічна пам’ять тобі, Юрію. Ти назавжди з нами — у серцях, спогадах рідних, друзів , жителів громади та всієї України. Схиляємо голови. Дякуємо. Пам’ятаємо. Глухівська міська рада
