Галина Халіченко за фахом педагог, але понад 20 років займається підприємницькою діяльністю. Під обстрілами росіян жінка щоденно їздить до Юнаківки, доправляючи односельцям найнеобхідніше. Її чекають, бо в селі немає жодного магазину, світла, газу та зв'язку. Як допомагає односельцям під обстрілами — жінка розповіла кореспондентам Суспільного.
"З села виїхали всі. Навіть сільська рада виїхала наша. Була така думка, що, якщо бодай одна організація залишається в селі і вона працює, то село ще живе. "Не залишайте хоч ви нас", — багато людей мені таке говорили", — розповіла приватна підприємиця Галина Халіченко.
За час вторгнення магазин підприємиці Галини Халіченко тричі доводилося відновлювати з нуля. Попри обстріли та небезпеку, говорить жінка, полишати справу свого життя вона не збирається.
Галина Халіченко. Суспільне Суми
"Приходимо, вікон немає. Значить, на кутки мого приміщення влучило дві ракети. Вікна повилітали з сітками, дах розбитий, двері всі повилітали, замки всі повилітали. Заходжу в середину приміщення, вітрини всі розбиті, товар пошкоджений. І тут приходять наші місцеві люди, я їм безмежно вдячна, приходять з віниками. Чоловіки, нічого не говорячи, рівняють сітки і на вікна ставлять. Тут хтось їде в Суми домовились привезли замки і будівельні матеріали. Жінки прийшли з віниками все повигрібали, весь товар, всі вітрини, скло повиносили, повикидали. Я завожу на наступний день нові вітрини, товари, відновлюю роботу", — згадує пані Галина.
Магазин у Юнаківці. Фото Галини Халіченко
До більш безпечного місця, каже пані Галина, виїхали всі підприємці, але вона вирішила залишитись, бо комусь потрібно було доставляти людям необхідне: "Лишилась одна торгівельна точка, а наостанок і одна організація. Я б могла швидко відновити роботу будь-якої торгової точки у більш безпечному місці, але склалося так, що я залишилася в своєму селі, зі своїми людьми. Я прийняла таке рішення, бути з ними до кінця, а там, буде, як буде. Коли я залишилась одна, я залишила навіть той процент націнки, який був у мене до війни. Люди звичайно чекали. Коли довелося змінювати авто, бо вже шлях змінився і я не приїжджала пару днів, нас вже люди чекали".
Пані Галина щодня доставляє місцевим жителям харчові продукти, ліки та інші речі першої потреби.
"Кожного разу, коли я поверталася, у мене був окремий список, що мені треба зробити для людей. Найчастіше люди зверталися, щоб привезла ліки. Були випадки, коли вивозила людей до швидкої допомоги у Стецьківку", — говорить жінка.
Галина Халіченко. Суспільне Суми
Крім цього, жінка постійно опікується покинутими тваринами. Про чотирилапих, каже, може розповідати годинами: "Навіть один кіт мене і врятував. Колись був приліт "градом" і я підійшла до котика і гладила його, він на сонечку лежав. І він, такого ніколи не було, він подряпав мені ногу. Я пішла лікувати рану, а якби цього не сталося, я б просто пішла по цій дорозі далі і саме в цей момент був приліт "граду" і кота цього було вбито. А я саме в цей момент пішла, щоб обробити рану".
Магазин у Юнаківці після обстрілу. Фото Галини Халіченко
За словами Галини Халіченко, росіяни посилюють обстріли і використовують увесь наявний арсенал: "У нас зранку можуть прилетіти 5 КАБів, після того артобстріл, "гради", дрони. Вчора, щоб проїхати машиною, ми згрібали це волокно, бо не можна проїхати. Дрони на оптичному волокні, дрони звичайні. Через нас летять "шахеди", які збивають, які падають у нас. У нас зараз епіцентр війни. Коли над головою летить і падає десь далі, тоді в той момент думаєш, що Бог тебе вберіг. Скільки разів таке було, спілкуєшся з людьми і чуєш, що летить КАБ. Всі завмирають і ждуть".
Галина Халіченко з авто, на якому їздить у Юнаківку. Суспільне Суми
Пані Галина каже: дістатися до Юнаківки стало вкрай важко, однак, допомагатиме односельцям, чим зможе: "Я місцева жителька і я вам скажу так, що Юнаківка, я вважаю, це місце сили. Не спроста у нас стоїть церква, яка зображена на гербу Сумського району. У нас жили там гарні люди, які обов'язково туди повернуться і які мріють туди повернутися. І ви розумієте, я не просто в це вірю, я це бачу".
