На Сумщині налічується понад 99 тисяч бджолосімей. За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОВА Олександра Маслака, через повномасштабне вторгнення умови для бджолярства суттєво ускладнилися: прибутки впали, витрати зросли, а додатковими викликами стали обстріли, пестициди та потреба постійного догляду за пасіками. Як працюють пасічники на прикордонні – дізнавалось Суспільне.
“Мед кристалізується, і бджоли вологу забирають, а кристали залишаються. І щоб вони розчинились, треба побризкати, я цей розчин чаєм називаю”, – розказує 75-річний пасічник із прикордоння Олексій Солодовник.
Чоловік займається бджільництвом близько 30 років. На своїй пасіці відбирає рамки й обробляє їх спеціальним розчином, який жартома називає чаєм для бджіл.
Олексій Солодовник на своїй пасіці. Суспільне Суми
“Заварена на травах вода. І оце ж поливаю тепер, і воно розчиняється. Оце отакий закристалізований”, – пояснює пасічник.
До повномасштабного вторгнення пан Олексій вивозив вулики до полів із квітучими культурами. Тоді, говорить, меду було більше – з одного вулика вдавалося отримати до 40 кілограмів. Тепер усе інакше.
Пасіка Олексія Солодовника. Суспільне Суми
“Сюди я раз чи два на тиждень навідуюсь. Це наразі обстрілів не чути, а так аж хата тремтить. І дуже багато «прильотів» вже було. Коли в поле виїжджав, були такі часи, тоді було дуже гарно. Приблизно з вулика 30-40 кілограмів. Пасічники розчаровані, кидають. Вишня й черешня коштують 150 гривень, а мед – 60-70 гривень за кілограм. Це вже хто по інерції займається, а нових, я думаю, вже не буде”, – говорить чоловік.
Пасіка Олексія Солодовника. Суспільне Суми
До вторгнення на пасіці у пана Олексія було понад 50 бджолосімей. Після важкої зимівлі, каже, залишилось 15. Наразі, пояснює пасічник, поступово відновив кількість до 40 родин.
“Українська Степова. Місцева виходить – гарна на медозбір, розвиток хороший. Для мене бджільництво – це цікавість і азарт”, – каже пан Олексій.
Пасіка Олексія Солодовника. Суспільне Суми
За словами директора департаменту агропромислового розвитку Сумської ОВА Олександра Маслака, нині в області залишилося понад 99 тисяч бджолосімей. Торік їх було більш ніж 130 тисяч.
Олександр Маслак. Суспільне Суми
“За результатами діяльності вироблено 2,5 тисячі тонн меду. Це менше в порівнянні з попереднім роком, тоді було понад 130 тисяч бджолосімей і виробництво меду було вдвічі вищим. Тобто в нас і продуктивність знизилася на бджолосім’ю, загальне виробництво, і зменшилася кількість бджолосімей. Це пов’язано насамперед з впливом військової агресії РФ на прикордоння Сумщини. Є приклади втрат пасік, їх переміщення, припинення діяльності бджолярів Сумщини”, – пояснює директор Департаменту АПР.
Пасіка Олексія Солодовника. Суспільне Суми
Є й інші виклики: “На Сумщині є випадки отруєння бджіл, і це пов’язано з недотриманням вимог, які передбачені чинним законодавством щодо застосування пестицидів сільгоспвиробниками. З іншого боку – також і пасічники, які не дотримуються передбачених вимог”.
Олексій Солодовник на своїй пасіці. Суспільне Суми
Пан Олексій ділиться: з дитинства на пасіці, бджолами займався його дід і батько. Каже: попри обстріли та економічні труднощі, улюблену справу не покине.
