Роботи замість бійців: як військові 47-ї бригади «Магура» доставляють боєкомплект на позиції під дронами РФ на Сумщині

Бійці 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» майже два роки захищають Сумщину. Для доставки боєкомплекту, продовольства та евакуації поранених підрозділ дедалі частіше використовує наземні роботизовані комплекси (НРК). Кореспонденти Суспільного вирушили на одну з таких місій разом із військовими.

Командир взводу логістики 47 ОМБр із позивним «Швед» родом із Хмельниччини розповів, що частину шляху вантаж — боєкомплект і провізію — підвозять автівкою, а далі до роботи залучають наземні роботизовані комплекси. «Поки є така можливість, підвозимо вантаж автівкою, потім будуть залучені наземні роботизовані комплекси», — пояснив він.

Швед. Суспільне Суми

За словами військового з позивним «Позитив», основне навантаження НРК — це «посилки для піхоти, скиди для дронів». Він додав, що умови доставки щоразу різні: «Завжди є небезпека. Ну, це як лотерея: зеленка з’явилася — то простіше доставляти це все діло. Небо закрите».

Позитив разом із кореспондентом Суспільного Суми Борисом Майоровим. Суспільне Суми

Шлях вантажівок і роботів часто пролягає через населені пункти, де залишилися лише поодинокі місцеві жителі.

Одне із сіл у Сумській області. Суспільне Суми

«Де-не-де ще є місцеві жителі, які відмовилися виїжджати. Ну, це такі поодинокі випадки. В основному тут уже в хатах ніхто не живе», — розповів «Швед», уточнивши, що частина людей лишилася жити «на характері».

Швед. Суспільне Суми

За словами «Шведа», НРК можуть піднімати від 140 до 400 кілограмів.

Наземний роботизований комплекс (НРК). Суспільне Суми

У підрозділі використовують як колісні, так і гусеничні НРК — вибір моделі залежить від погодних умов і пори року.

Наземний роботизований комплекс (НРК). Суспільне Суми

«Є, наприклад, колісні НРК і є гусеничні. Тобто це так само залежить від того, які погодні умови чи яка пора року, бо зрозуміло, що гусенична техніка має ліпшу проходимість, ніж колісна», — зазначив командир взводу.

Пересування ускладнюється в умовах бездоріжжя. «Позитив» розповів, що в багнюці техніку часто доводиться підштовхувати вручну. «Коли повне болото, тяжкувато. Доводиться пхати його. Ну, пробуємо, стараємося, проїжджаємо, об’їжджаємо. Але, якщо сухо, так вилітає, як пустий», — сказав він. За його словами, у разі небезпеки бійці ховаються і ховають техніку.

Наземний роботизований комплекс (НРК). Суспільне Суми

Наземні роботизовані комплекси в підрозділі також використовують для евакуації поранених із позицій. «Швед» пояснив, що це суттєво швидше, ніж евакуація вручну.

«По-перше, це швидше, тому що ми ж розуміємо: пораненого навіть людина або двоє —ну, скільки може таскати на собі… Це все сили. А машинка без зупинки рухається до точки евакуації», — розповів він.

Позитив. Суспільне Суми

«Позитив» підтвердив, що нещодавно за допомогою такого комплексу евакуювали пораненого з осколковим пораненням ноги.

Пульт до НРК. Суспільне Суми

«Позитив» — оператор НРК, родом із Сумщини, на війні близько півроку. За його словами, потрапити служити саме до 47 ОМБр, яка базується в рідних для нього краях, для нього стало вдалим збігом обставин.

Село на Сумщині. Суспільне Суми

«Призвався, а тут якраз 47-ма тут базується, і можна сказати, що пощастило. Це рідні краї. До повномасштабного вторгнення і на риболовлю туди їздили. Тобто, де зараз і окупована, і сіра зона, і червона зона», — розповів він.

Село на Сумщині. Суспільне Суми

Ще один військовослужбовець підрозділу, позивний «Каспер», родом із Херсона. Пів року він прожив в окупації, а після звільнення міста пішов до ТЦК. Він розповів, що густі ліси в районі позицій допомагають бійцям маскуватися від російських дронів.

«Зараз тихо, а там далі десь, ну, 5-7 км, то там далі вже «веселіше». Там настільки «весело», що головою крутиш усі 360, ще з тим, що ведеш машину — і це весело», — розповів він.

Військові 47-ї бригади «Магура». Суспільне Суми

За словами «Шведа», головна небезпека для підрозділу під час виконання завдань — російські дрони. Незважаючи на встановлену захисну сітку вздовж маршрутів, дрони знаходять шляхи.

«Воно тут усе відгороджено, як би є захисна сітка, але є багато проривів, поворотів, і вони тими шляхами заходять. І вже воно може рухатися низько в коридорі. Тому завжди на машині військовослужбовець, позаду ППО, він прикриває нам зад автомобіля, щоб, якщо що, повідомити, що щось у небі», — пояснив командир взводу.

Село на Сумщині. Суспільне Суми

Військовослужбовець на позивний «Каспер» розповів, що бійцям із протиповітряної оборони важливо орієнтуватися саме на слух, оскільки візуально виявити загрозу знизу складніше.

Каспер. Суспільне Суми

«Треба чути, чути, що відбувається, бо бувають такі моменти, що навіть ті хлопці, ППОшники, які стоять, вони нібито знизу стоять, вони по звуку, може, й чують, але де воно летить, не бачать. А коли вже стоїш на машині трохи вище, то воно вже трошки краще видно», — зазначив він.

За словами «Каспера», дрони типу «Молнія» бійці збивають зі стрілецької зброї, і в польоті їх часто плутають зі справжніми лелеками.

Село на Сумщині. Суспільне Суми

«Летить собі «Молнія», крила розкрила, так само і лелека. Коли на тебе летить, ти дивишся, наче лелека. Але вже коли дивишся ближче, то не зовсім «лелека»», — розповів він.

Крім транспортних НРК, у підрозділі використовують і роботизовані комплекси, оснащені озброєнням, здатні вести вогонь по противнику.

НРК. Суспільне Суми

«На НРК установлена зброя, і вони можуть наносити вогневе ураження противнику», — розповів «Швед». За його словами, база таких машин та ж сама, що й у транспортних версій, але замість вантажної платформи на них закріплена зброя з дистанційним керуванням.

«База та сама, просто в нас, наприклад, машинка — це кузов, чиста платформа для вантажу, а в них закріплена зброя, яка так само автоматично керується з пульта», — пояснив він.

Джерело

Новости Сумы