Прикордонник Павло Василець загинув у липні 2024 року, виконуючи бойове завдання. На згадку про нього батьки збудували дитячо-спортивний майданчик у рідному селі Підлипне на Сумщині. Історія про те, як рідні перетворили біль втрати на місце для життя – у матеріалі Суспільного.
Це родина захисника-прикордонника Павла Васильця: батьки, тітка та племінник. Павлу щойно виповнилося 33 роки, коли він загинув під час виконання бойового завдання. Це сталося два роки тому, 16 липня 2024-го: “Як тільки не стало дитини, було таке відчуття, що хотілось кричати на весь світ, як це несправедливо і за що це”.
Рідні на могилі Павла Васильця. Суспільне Суми“Цікаво йому було все. Він любив жити. Кудись поїхати. Він навіть, коли оце приїжджав у вихідні, ми його буквально не бачили вдома. Любив друзів, життя, отак не просто лежать на дивані, а кудись треба йому піти, десь із кимось зустрітися, каву ту попить, десь він постійно був у русі, десь із кимсь”.
Лариса Василець. Суспільне Суми
Павло був єдиною дитиною в батьків, його мама Лариса каже: дуже тужать, що син не встиг завести власну родину. Зараз якнайбільше часу намагаються проводити з його племінником, якого син дуже любив.
Додає, вдома ще чекають свого часу подарунки, які Павло купував для свого улюбленця на майбутнє. Мама розповідає, що Павло був далекий від військової справи, працював ветеринаром. Коли у 2017 році прийшла повістка в армію, за порадою товариша вирішив служити за контрактом у прикордонній службі. Там і залишився. Служив на півночі Сумщини, зокрема, у Хутір-Михайлівському.
Дитячо-спортивний майданчик, Підлипне, Сумська область. Суспільне Суми
“І весь час він там був. Я казала: “Чи ти перервеш контракт?”. Відповідав: "Ні. Дослужу до пенсії, а тоді піду працювати за фахом”. І навіть уже ж 24-й рік, уже ж два роки війни”, – згадує мама.
Рідні дбайливо зберігають нагороди сина, одну з них він отримав за порятунок життя побратима. Мама згадує повідомлення, яке отримала незадовго до загибелі сина.
“Додому не приїду, бо на 15 днів стаю виконувачем обов'язків командира ДРГ”. Протидиверсійна бригада там у них. Ну, я і пишу, як завжди: "Добре, хай би тільки у вас буде тихо та спокійно". І все, 16-те число пройшло. Повідомляють, що загинув"."У них була там якась операція, чи зачистить ту територію по перевірці. І командир каже, його сапер підізвав до себе. Він каже, тільки підійшов до сапера – і позаду роздався вибух потужний. Тобто чи вони на рух спрацювали, чи були якісь датчики руху, чи хтозна, наразі ніхто відповіді не надав. Вибухова хвиля здорова була – і тампонада серця, тобто сердечко розірвалося”.
Павло Василець із батьками. Суспільне Суми
Пані Лариса розповідає, що під час служби син бачив у Великій Писарівці спортивний зал, який йому дуже сподобався.
“Він каже: “Буквально ключ лежав на видному місці, десь під підвіконням, ми його брали і там займалися”. Він гирі тягав, такий у мене був невеличкого зросту, такий крепенький, так він більше такі тяжесті, гирі тягав. І він дуже захоплювався цим, що там є таке. І мені хотілося, щоб пам'ять була, щоб теж знали, що ці діти не просто так загинули".
Дитячо-спортивний майданчик, Підлипне, Сумська область. Суспільне Суми
"Зробити так, як там йому подобалося. У селі немає приміщення, де був би душ, куди можна піти після занять спортом. І щоб взимку тело було. І ми тоді вирішили, що збудуємо дитячий майданчик і для дітей, і для підлітків, щоб не тільки маленькі”, – пояснює мама захисника.
Так у селі Підлипне під Конотопом, на березі місцевого озера з’явився цей майданчик. Його будували близько року. Для дітей поставили ігровий комплекс із гіркою, гойдалкою для малюків, пісочницею, машиною. Ще є спортивні снаряди, лавки. Знайшлося місце для садових колисок-диванів. У будівництві майданчика допомагали різні люди, розповідає пані Лариса. Металеві конструкції виготовив професійний коваль, а дерев’яні споруди зробив місцевий підприємець.
“Поляченко Олександр, дякувати йому, усе це він зробив безкоштовно – усе, що дерев'яне. Наші діти були однокласниками, його донька і мій син. Ще є ПП “Судак”, теж дякую. Чоловік поїхав купляти пісок, щебінь для гірки, як дізналися, що це для майданчика – усе дали безкоштовно. Сусід Олексій накопав берізок, десь посадили”, – пояснює жінка.
Надпис. Суспільне Суми
Іноді на майданчику щось ламають, каже пані Лариса, але батьки знову все відновлюють. Говорить, для них важливо, щоб люди тут відпочивали, і намагаються врахувати все, що може знадобитися для відпочинку. Зокрема, додатково поставили мангал.
Дитячо-спортивний майданчик, Підлипне, Сумська область. Суспільне Суми“Колись проїжджали, дивимося, сидять люди зі своїм столиком та мангалом. Ми думаємо, ну а чого би ні. Тут гірка в нас. І дуже багато сюди приїжджають взимку кататися. Взимку ж, зрозуміло, щось піджарюють, бо холодно дітям. І тут завжди на вихідні, як хороша погода така для катання діткам, то багато машин, багато дітей”.
