Вінки, вогнище і ворожіння: що церква дозволяє на Івана Купала

24 червня за новоюліанським календарем святкуватимуть Різдво Івана Хрестителя. Секретар Сумської єпархії ПЦУ Петро Попадинець розповів Суспільному, у чому відмінність від свята Івана Купала та як церква ставиться до обрядів цього дня.

Івана Купала та Різдво Івана Хрестителя: у чому відмінність свят

За словами протоієрея, церква не має стосунку до Івана Купала — це окрема, дохристиянська традиція.

"Так сталося, що в нашій історії, що співпали два свята: Івана Хрестителя та Івана Купала. Це дохристиянське свято, яке вшановували наші пращури. Православні християни святкують тільки Івана Хрестителя, Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього", — пояснює Петро Попадинець.

Він додає, що Православна церква вшановує Івана Хрестителя як "останнього пророка Старого Завіту, який підготував людей до приходу Христа".

Воскресенська церква в Сумах. Суспільне Суми

Що спільного між двома традиціями

Попри різне походження свят, каже Петро Попадинець, є спільна риса — традиція освячення трав.

Фото ілюстративне. Суспільне Ужгород

"Після Божественної літургії відбувається освячення квітів. Люди збирають відповідне зілля, приходять до церкви, освячують його, потім засушують і взимку п'ють чай. Оце спільне, можливо, єдине, що можна поєднати".

Фото ілюстративне. www.rbc.ua

Усе інше — ворожіння, плетення вінків, що притаманні Івану Купала до християнського свята стосунку не мають, зазначає протоієрей.

Чи можна стрибати через вогнище та пускати вінки

На запитання, як церква ставитися до традиційних розваг на Івана Купала, Петро Попадинець відповідає: усе залежить від сенсу, який люди в них вкладають.

Фото ілюстративне. Купала Фест

"Те, що молодь збирається, — це гарно. Те, що дівчата плетуть віночки, — це прекрасно. Коли вогонь запалили і кругом вогню ходять, чи гріються, чи співають пісні — нічого поганого в тому немає", — каже він.

Але, додає, є межа, за якою традиція починає конфліктувати з церквою:

"Якщо є в цьому підтекст, що виконується якесь ворожіння, чи стрибають через вогонь, щоб пройти певне очищення — то це вже язичництво, окультизм", — наголошує священник.

Фото ілюстративне.

За словами секретаря Сумської єпархії ПЦУ, церква не засуджує саму традицію, якщо в ній немає окультного підтексту.

"Господь дав людині вільну волю і розум. Якщо людина робить якісь окультні справи і прикривається християнством чи релігією — це не може збігатися одним з одним. Є традиції гарні, українські, прекрасні, де дівчата з хлопцями зустрічаються, біля вогню співають українські народні пісні — це прекрасно", — підсумовує протоієрей Петро Попадинець.

Фото ілюстративне. Роман Жаровський

Історія свята Івана Купала

Свято Івана Купала пов'язане з днем літнього сонцестояння, що припадає на 21 червня (або на 20 червня у високосний рік). Коріння свята язичницьке, пише Суспільне Культура.

Фото ілюстративне. УНІАН

Назва походить від імені давньослов'янського бога – Купала (Купайла) — бога злагоди, плодючості, врожайного літа. Святкування пов'язувалося з початком збору врожаю та задобренням цього Бога, розповіла доцентка кафедри українознавства Запорізького національного університету Олена Шульга.

Джерело

Новости Сумы