Коли на початку повномасштабного вторгнення люди тікали від окупації, у Верхньосироватській громаді на Сумщині залишалися покинуті тварини. 59-річна Віра Супрун прихистила залишених котів, собак, свійську птицю, кролів та кіз. Попри велике господарство, доньку з інвалідністю та тяжкохворого чоловіка, пані Віра допомагає й односельцям.
Свою історію жінка розповіла Суспільному.
Віра Супрун. Суспільне Суми
Віра Супрун живе в Верхньосироватській громаді від народження — 59 років. Крім кіз, кролів і птиці, жінка доглядає ще за п’ятьма собаками та дев’ятьма котами, яких залишили односельці. Каже, що це непросто, але вчинити інакше вона не могла.
Віра Супрун доглядає за господарством. Суспільне Суми
"Доглядаю, щоб тварини чистими були, годую їх. Донька допомагає мені, хоч має інвалідність. У мене велике господарство: кури, кролі, собаки, коти, качки".
Коза, за якою доглядає Віра Супрун. Суспільне Суми
Крім догляду за власним господарством, говорить пані Віра, за потреби, завжди допомагає односельцям:
"Допомагаю стареньким, не відмовляюся. Коли були ми в окупації, думала, хрест мені. Дуже було нам страшно. Шкода дітей, хлопців. Зятя мого немає другий рік, безвісти зник. Важко жити".
Коза, за якою доглядає Віра Супрун. Суспільне Суми
Віра Супрун захоплюється квітникарством. І в будинку, і на подвір’ї всюди квітнуть рослини, вирощені її руками. Жінка каже: навіть у найскладніші часи є місце для краси.
Собака Віра Супрун. Суспільне Суми
"Літають "шахеди" щодня. Донька з інвалідністю другої групи, я її ховаю. Боїться вона, трясеться, а вони літають. У хаті, у погребі — куди ж нам ховатися. Нікуди нам більше ховатися".
Кролик Віри Супрун. Суспільне Суми
Попри постійну небезпеку, говорить пані Віра, сподівається на краще.
"Ми вистоїмо. Дочекаємося перемоги, своїх хлопців.Будемо жити і квітнути, як наші квіти цвітуть. Будемо стояти до останнього, але не дамо Україні загинути".
