Останнім часом люди все більше цікавляться своїми предками, відтворюють історію попередніх поколінь, шукають інформацію в архівах та інтернеті. Деяким щасливцям вдається навіть створити генеалогічне дерево на кілька століть вглиб історії. Такі дослідження можуть дати багато інформації про соціально — економічні та культурні аспекти життя наших предків. З чого ж почати роботу над дослідженням? Де та як шукати інформацію? Про це поговорили з Ольгою Клюєвою, начальником відділу інформації та використання документів Державного архіву Сумської області.
На початку роботи з вивчення родоводу необхідно створити базову структуру роду, у якій кожне прізвище, ім’я та інші біографічні деталі можуть стати ключовими пазлами. У першу чергу треба розпитати живих родичів та сусідів про те, як звали померлих родичів, чим вони займалися, коли народилися та у якому населеному пункті мешкали. Зібравши первинну інформацію, можна звернутися до Державного архіву Сумської області, у якому зберігаються метричні книги 18-20 ст. з різних населених пунктів Сумщини. В цих книгах священнослужителі реєстрували дати народження, шлюби та дати смертей жителів області.
– У першому розділі метричної книги, який мав назву «О родившихся», священники записували дату народження, ім’я людини, імена та по батькові її батьків, – розповідає Ольга Клюєва. – Також тут вказували, з якого населеного пункту були батьки дитини, який у них був соціальний стан та віросповідання.
У цьому ж розділі розміщували інформацію і про хрещених батьків дитини.
Другий розділ метричної книги мав назву «О бракосочетавшихся». Сюди священнослужителі записували дати вінчання людей, їхні прізвища, імена та по батькові, вік молодят на момент вступу в шлюб, з якого населеного пункту вони були родом та їхні віросповідання.
В останній розділ, «Об умерших», записували дату смерті людини, скільки їй було років на момент смерті, вказували причину смерті та зазначали, з якого вона була населеного пункту. Також тут містилася інформація про те, на якому саме кладовищі та якого числа людина була похована.
Сьогодні в Державному архіві Сумської області зберігається більше 6 тисяч метричних книг. Найбільша кількість книг збереглася за період з 1876 по 1916 рік. Найстарша метрична книга тут за 1755 рік.
– Сьогодні Державний архів Сумської області – це єдине місце, де зберігаються стародавні метричні книги з різних населених пунктів Сумщини, – говорить Ольга Клюєва. – І кожен житель області може ознайомитися з цифровими копіями метричних книг у читальній залі нашого закладу, щоб розшукати своїх далеких родичів. Також є можливість працювати з електронними копіями метричних книг на сайті Держархіву.Реклама:
Архівіст каже, що опрацювавши метричні книги, можна знайти своїх предків до четвертого-п’ятого коліна. Водночас вона зазначає, що по Сумській області саме ці стародавні документи не скрізь добре збереглися. Найкраще збереглися метричні книги по Роменському, Сумському, Конотопському, Охтирському повітах. Гірше – по населених пунктах Шосткинщини, Глухівщини, Середино-Будщини. Якщо ж інформації про далеких родичів у архіві Сумської області немає, архівіст рекомендує звернутися до обласних архівів сусідніх міст, таких як Чернігів, Харків, Полтава.
– Також у нашому архіві ще можна шукати своїх предків, відкривши стародавні «Ревізькі казки», – радить Ольга Клюєва. – Вони велися казначействами на території Сумщини у 18 столітті з метою встановлення подушного податку на користь держави. Тут вказували прізвище, ім’я, по-батькові глави сім’ї, його вік, соціальний стан та перераховували всіх членів його родини. У нашому архіві зберігаються «Ревізькі казки», яким більше 150-200 років.
Щоб знайти своїх далеких родичів, у Державному архіві Сумської області можна переглянути і «Сповідальні відомості». Ці книги велися священниками при церквах на Сумщині у 18-19 століттях. У ті часи люди щонеділі приходили на сповідь до церкви, і ходили всім складом сім’ї, починаючи з семирічного віку. А після сповіді церковнослужитель записував всіх членів родини у «Сповідальні відомості», зазначаючи соціальний стан кожного з них. З цього документа можна дізнатися, наприклад, скільки дітей було в родині. У Державному архіві Сумської області є «Сповідальні відомості» з 1842 по 1917 рік.
– Якщо ви будуєте своє генеалогічне дерево, і, наприклад, вже знайшли своїх прадідуся та прабабусю, то наступним кроком для вас буде дізнатися дівоче прізвище вашої прабабусі, – говорить Ольга Клюєва. – Для цього вам треба у метричній книзі знайти запис про шлюб ваших прадідуся та прабабусі. У ньому і буде вказане дівоче прізвище прабабусі, а також інформація про те, як звали її батька, тобто вашого прапрадідуся. Таким чином крок за кроком генеалогічне дерево вашого роду буде розростатися, на ньому поступово з’являтиметься все більше гілок.
У 2025 році до Державного архіву Сумської області надійшло 184 запити генеалогічного характеру, а за перше півріччя 2026 року – 97 запитів.
На сьогодні всі метричні книги та інші документи, які знаходяться в архіві, оцифровані. Їх можна знайти на сайті Держархіву. А щоб подати запит генеалогічного характеру, потрібно написати на електронну пошту: [email protected].
Консультації з питань дослідження родоводу Державний архів Сумської області надає за номером телефону 075 — 275 — 45 — 01.
Оксана Кир’ян
Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: Telegram Viber Facebook Instagram
